Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бакт-бан arrow БАКУ
   

БАКУ

- місто, столиця Аз. PCP. Розташоване в пд. частині Апшеронського п-ова, на узбережжі Бакинської бухти Каспійського м. Значний морський, залізничний та повітряний трансп. вузол. 943 тис. ж., з передмістями - 1406 тис. ж. (1976). Поділяється на 10 міських районів. Вперше згадується в джерелах 5 ст. В 2-й пол. 12 ст. Б. деякий час був політ. центром д-ви Ширван. У 1540 Б. захопили війська Сефевідів; у 80-х pp. 16 ст.- Туреччина. В 1747 Б. став центром Бакинського ханства. В 1806 місто приєднано до Росії. В 1898-99 в Б. виникли перші с.-д. гуртки, 1901 - група "Искры", створено Бакинський к-т РСДРП, який керував масовими політ.страйками (див. Бакинські страйки). Трудящі Б. брали активну участь у революції 1905-07. Рад. владу проголошено 31.Х (13.ХІ) 1917. 25.IV 1918 створено бакинський раднар-ком. 31. VII 1918 під натиском внутр. і зовн. контрреволюції влада в Б. тимчасово перейшла до рук бурж.-націоналістичного мусаватистського уряду. У вересні того ж року есери і англ. інтервенти розстріляли 26 бакинських комісарів. У лютому 1920 в Б. нелегально проходив І з'їзд Компартії Азербайджану. Пролетаріат Б. з допомогою радянських військ 28.IV 1920 повалив мусаватистський уряд. Азербайджан було проголошено рад. республікою. Б. став столицею Аз. PCP. Б.- один з найдавніших центрів нафтодобувної пром-сті. Поряд з нафтопромислами, що діють у Б. та на його околицях, виросли мор. нафтопромисли біля Апшеронського та Бакинського архіпелагів (див. Бакинський нафтогазоносний район). На їх базі розвинуті нафтопереробна, нафтохім., газова пром-сть. Підприємства Б. дають бл. 98% продукції машинобудування республіки (устаткування для нафт. промислів і нафтопереробних з-дів, пересувні електростанції тощо). Розвиваються нові галузі: приладобудування, радіоелектроніка, побутове машинобудування, хімічна промисловість (виробництво сірчаної кислоти, каустичної соди та ін.). Судно-, вагоно- і авторемонтні заводи. Виробн. буд. матеріалів. Б. - значний центр легкої (бавовняний, текст., тонкосуконний, трикотажний, швейний комбінати, взут. ф-ки, шкіряний з-д) і харч, пром-сті. Потреби міста в електроенергії забезпечують дві ДРЕС і ТЕЦ, які входять до Закавказької енергосистеми. Бакинський порт за обсягом вантажообо-роту займає одне з провідних місць серед портів СРСР. Значення порту зросло після введення в дію мор. поромної переправи Б.-Красноводськ. У 1967 збудовано першу чергу метрополітену. Нафтопровід Б.- Батумі. Б.- важливий культурний центр. У 1976/77 навч. р.- 378 загально-осв. шкіл (275,5 тис. учнів), 27 серед. спец. навч. закладів, 44 профес.-тех. школи і училища, 13 вузів (Азербайджанський університет імені С. М. Кірова, ін-ти нафти й хімії, пед. рос. мови і л-ри, мистецтв тощо). У Б.- Академія наук Азербайджанської PCP, понад 100 наук. установ, зокрема Ін-т проблем глибинних нафтогазових родовищ, н.-д. та проектний ін-т "Нафтохімавтомат". Працюють 172 масові б-ки, 100 клубних закладів, 6 театрів (опери та балету, драм., театр ляльок тощо), 20 музеїв (Філіал Центр. музею В. І. Леніна, Музей мистецтв ім. Р. Мустафаєва, Музей історії Азербайджану), 251 кінотеатр і стаціонарна кіноустановка; позашкільні заклади - Респ. палац піонерів і школярів, будинки піонерів, дитячі спортивні школи та ін. Виходить 12 респ. і 2 міські газети, журнали азерб., рос. та вірм. мовами. Респ. радіо й телебачення. На тер. старого Б. (т. з. фортеці) збереглися пам'ятки 11 (мінарет Синик-Кала) і 12 ст. (башта Киз-Каласи - Дівоча башта), комплекс Ширваншахового палацу, переважно 15 ст. Для 2-ї пол. 19 ст. характерні еклектичні будівлі. За рад. часу реконструйовано старі райони, забудовано центр міста. Серед адм. і громад. споруд - будинок ЦК КП Аз. PCP і Ради Міністрів Аз. PCP, Музей ім. Нізамі (30-40-і pp., обидві - архітектори С. А. Дадашев і М. А. Усейнов), респ. стадіон ім. В. І. Леніна (1952, арх. Л. І. Гонсіоровський та ін.), аеровокзал (1964, арх. Г. А. Меджи-дов), готель "Інтурист" (1969, арх. М. А. Усейнов). Пам'ятники: Нізамі (1949, Ф. Г. Абдурахманов), В. І. Леніну (1955, Д. М. Карягди), пам'ятник-пантеон "26 бакинських комісарів" (1968, архітектори Г. А. Алескеров, А. Гусейнов, скульптори І. І. Зейналов, Н. Мамедов).

Літ.: Бретаницкий Л. Баку. Л.- М., 1970; Гаджизаде А. М., Ковальская H. Я. Баку. М., 1970.

БакуБаку

 

Схожі за змістом слова та фрази