Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дер-дех arrow ДЕРЖАВНА ДУМА
   

ДЕРЖАВНА ДУМА

в Росії - представницька законодавча установа (1906-17) з обмеженими правами, яку створив царський уряд під натиском революції 1905-07 в Росії. Після провалу Булигінської думи цар Микола II у маніфесті від 17(30).Х 1905 обіцяв скликати законодавчу Д. д., до виборів у яку будуть допущені всі верстви населення. Але закон про вибори до Д. д., виданий 11(24).ХІІ, позбавляв виборчих прав більше як половину населення країни. Законодавчі права Д. д. були обмежені. Більшовики закликали маси до бойкоту Державної думи, але в умовах спаду революції він не вдався. До 1-ї Д. д. [27.IV(10.V) - 8(21).VII 1906, одна сесія] було обрано 478 депутатів. Найчисленнішими були фракції кадетів (179) і трудовиків (97). С.-д. фракція об'єднувала 18 депутатів (див. Соціал-демократич-ні фракції в Державних думах). Укр. бурж.-націоналістичні депутати створили в 1-й Д. д. "Українську думську громаду", до якої, висуваючи на перший план ідею нац. єдності і всупереч гострій класовій боротьбі, що точилася на Україні, намагалися залучити всіх депутатів-українців. Центральним у 1-й Д. д. було аграрне питання. Під час його обговорення більшість сел. депутатів виступила проти аграрної політики уряду. Дума не виправдала сподівань царизму, і маніфестом від 9(22).VII 1906 її було розпущено.

Щоб використати думську трибуну для революц. агітації, більшовики взяли участь у виборах до 2-ї Д. д. [діяла 20.ІІ (5.ІІІ) - 2(15).VI 1907]. Склад її депутатів був лівішим, ніж у 1-й. З 518 депутатів 65 були соціал-демократами. Центр. питанням у роботі Д. д. залишалось аграрне (див. також Столипінська аграрна реформа). Після закінчення 1-ї сесії уряд розігнав 2-у Д. д., заарештував думську с.-д. фракцію. 3(16).VI 1907 опубліковано новий виборчий закон (див. Третьочервневий переворот 1907), згідно з яким чорносотенцям і октябристам у 3-й Д. д. [1(14).ХІ 1907 - 9(22). VI 1912, п'ять сесій] належала більшість місць. С.-д. фракція об'єднувала 19 депутатів. У думі не було однофракційної більшості, тому результати голосування в ній залежали від партії "центру" - октябристів.

Діяльність 4-ї Д. д. [15(28).ХІ 1912 - 6(19).Х 1917, п'ять сесій] проходила в умовах нового революц. піднесення, 1-ї світової війни й політ. кризи. З заг. кількості 442 депутатів було 14 соціал-демократів, у т. ч. 6 більшовиків. Виборча програма більшовиків, розроблена В. І. Леніним, пояснювала безнадійність реформ і ставила найближчим завданням повалення царизму та завоювання демократичної республіки (див Більшовицька фракція 4-ї Державної думи). 27.ІІ(12.ІІІ) 1917, під час Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917, депутати Д. д. створили контрреволюц. Тимчасовий комітет Державної думи 1917, який сформував бурж. Тимчасовий уряд. 6(19).Х у зв'язку з підготовкою до виборів в Установчі збори 4-у Д. д. було розпущено. Після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції декретом Раднаркому від 18(31).ХІІ 1917 було ліквідовано канцелярії Д. д. і Тимчасового комітету.

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів [Про Державну думу в Росії див. предметний покажчик Довідкового тому до Повного зібрання творів В. І. Леніна]; КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1. К., 1978; Бадаев А. Большевики в Государственной думе. М., 1954; Калинычев Ф. И. Государственная дума в России. Сборник документов и материалов. М., 1957; Сидельников С.М. Образование и деятельность первой Государственной думы. М., 1962; Аврех А. Я. Царизм и третьешоньская система. М., 1966; Дякин В. С. Русская буржуазия и царизм в годы первой мировой войны (1914-1917). Л., 1967; Петровський Г. І. Вибрані статті і промови. К., 1974;Черменский Е. Д. IV Государственная дума и свержение царизма в России. М., 1976.

 

Схожі за змістом слова та фрази