Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПРАВДА
   

ПРАВДА

— багатозначний термін, що широко використовувався в юрид. док-тах Київської Русі. Найвідомішим прикладом його застосування є «Руська Правда». Писемні джерела засвідчують велику кількість ін. значень терміна: судебник (збірник прав, норм, на основі яких здійснюється суд); прав, норми, що містяться у договорі; право, що діє у суді; система судових доказів, виправдальний вирок суду; присяга; суд. рішення; постанова, правило, звід правил; закони; договір; право та ін. Термін використовується в усталених юрид. формулах, термінологічних словосполученнях: дати правду, взяти правду, судити по правді тощо. Отже, відбувається збіг, перехрещення і зближення різних значеннєвих елементів семантичної структури лексем «суд», «правда» і «право». З розвитком магдебурзького права в Україні з'явився термін «право» у сучас. термінал, значенні. Термін «правда» з часом втратив юрид. контекст і тепер використовується в етимол. значенні — «істина», «справедливість», «чесність». В Європі перші норми писаного права позначалися лат. назвою Lex (букв. — закон, у тра-диц. перекладі — правда). Відомі, напр., «Салічна правда» франків, Алеманська, Баварська, Польська, Ріпуарська і Фризька правди (див. окр. статті), англо-саксонські правди (див. Англосаксонське право) та ін.

Літ.: Срезневский ИИ. Мат-лы для Словаря древнерус. языка, т. 2. М., 195 8; Черепнин Л. В. Из наблюдений над лексикой древнерус. актов (к вопросу о термине правда). В кн.: Вопросы истор. лексикологии и лексикографии восточнославян. языков. М., 1974; Словник староукр. мови, т. 2. К., 1978.

М. Д. Ходаківський.

 

Схожі за змістом слова та фрази