Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow крос-куй arrow КУВЕЙТ
   

КУВЕЙТ

Держава Кувейт — держава на пн.-зх. узбережжі Перської затоки та прилеглих островах (Бубіян, Файлака, Варба та ін.). Державний лад. К.— конституційна монархія. Діє конституція 1962. Глава д-ви — емір, що має широкі повноваження. За конституцією законодавчу владу здійснюють емір і Нац. збори (фактично розпущені 1976). Виконавча влада належить еміру й урядові, прем'єр-міністр якого призначається еміром.

Природа. Більшу частину тер. К. займає пустельне плато, що поступово знижується з Зх. на Сх. На Пн. переважає кам'яниста пустеля, на Пд.— піщана. Вздовж узбережжя простягається заболочена приморська низовина. Виявлено великі поклади нафти й природного газу. Клімат тропічний, посушливий. Опадів 100—150 мм на рік. Річок з постійною течією немає, поширені ваді. Переважає трав яниста и чагарникова рослинність на сіроземних грунтах.

Населення. Бл. 95% населення становлять араби, майже половина з них — корінніцжителі К., решта — іммігранти з Йорданії, Іраку, Лівану, Оману, Саудівської Аравії та ін. араб. країн, а також з Ірану, Пакистану та Індії. Кочовиків-бедуїнів (належать до племені мутайр) налічується бл. 20 тис. чол. Офіц. мова — арабська. Пересічна густота нас.— понад 69 чол. на 1 км2 (1979, оцінка). Міськ. населення — 58%. Найбільші міста: Ель-Кувейт, Міна-ель-Ахмаді. Історія. З 3-го тис. до в. е. тер. сучас. К. послідовно входила до складу різних д-в Передньої Азії. З 7 ст. К.— у складі араб. Халіфату, з 16 ст.— Османської імперії. З поч. 18 ст. К.— фактично незалежне від Османської імперії шейхство. Після підписання 1899 першої англо-кувейтської угоди К. став брит.протекторатом. У 1914 К. було проголошено "незалежним князівством під британським протекторатом". 19.VI 1961 К. здобув незалежність. У 1963 СРСР встановив з К. дипломатичні відносини. В 1965 між СРСР і К. підписано угоду про екон. і тех., 1967 — про культур. співробітництво. Уряд К. офіційно проголосив зовн.-політ. курсом політику позитивного нейтралітету, активного співробітництва з усіма країнами. З 1963 К.— член ООН. К.— член Ліги арабських держав.

Політ. партії заборонено, але напівлегально діють кілька політичних орг-цій. У 1967 створено Федерацію профспілок К., яка входить до ВФП. Господарство. Основа г-ва К.— видобування нафти, за запасами якої країна посідає одне з перших місць у капіталістичному світі. Доходи від продажу нафти становлять 94% всіх валютних надходжень К. Нафт. пром-сть контролюється двою (у 2-й пол. 70-х рр. уряд К. націоналізував власність амер. і англ. нафт. компаній), частка д-ви в мішаних компаніях перевищує 51% . З метою раціонального використання нафт. запасів прийнято рішення щороку видобувати не більше 100 млн. т нафти, 1978 видобуто 110,2 млн. т. Гол. родовища: Ель Буркан, Ель-Маква, Вафра, Ель-Ахмаді. Нафту переробляють на трьох нафтопереробних з-дах заг. потужністю 25 млн. т нафти на рік. Видобувають також природний газ (1976 вироблено 1,4 млн. т зрідженого газу). Ін. галузі представлені підприємствами хім. (виробн. хім. добрив, аміаку, сірчаної кислоти, каустичної соди, фарб), суднобуд., металообр. (металеві труби, акумулятори), харч., буд. матеріалів пром-сті, по опрісненню мор. води. Розвинуті кустарні промисли, а також виплавка металу з металобрухту, ремонт устаткування для нафт. пром-сті, складання та ремонт побутових електро- та радіоприладів. Виробн. електроенергії на ТЕС — 5,2 млрд. кВт · год (1977). В с. г. переважає кочове скотарство. В 1978 було бл. 290 тис. голів худоби. В оазисах вирощують фінікову пальму, пшеницю, ячмінь, овочі. На узбережжі — вилов риби і креветок, видобування перлів. 3-ць в країні немає, довж. асфальтованих автошляхів — 2 тис. км (1978). Найбільше значення має мор. (особливо танкерний) транспорт. Гол. мор. порти: Ель-Кувейт, Міна-Абдаллах, Міна-ель-Ахмаді (нафтовий). В Ель-Кувейті — міжнар. аеропорт. З К. вивозять нафту й нафтопродукти, зріджений газ, хім. добрива, азбестові й цем. труби, креветки тощо; довозять машини й устаткування, трансп. засоби, буд. матеріали, метали й металовироби, продовольство. Осн. зовнішньоторг. партнери: США, Великобританія, Японія, ФРН, Саудівська Аравія, Іран, Ірак. Розвивається торгівля з СРСР та ін. соціалістич. країнами. Грош. одиниця — кувейтський динар; за курсом Держбанку СРСР кувейтський динар = 2,33 крб. (травень 1980).

Медичне обслуговування. В 1975 в країні було 4,3 тис. ліжок (4,4 ліжка на 1 тис. ж.), мед. допомогу подавали (1976) 1,2 тис. лікарів (1 лікар на 810 ж.). Лікарів готують на мед. факультеті Держ. ун-ту К. та за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Всі види навчання в держ. навч. закладах безплатні. Поряд з держ. є приватні школи. Строк навчання в поч. школі 4, у проміжній — 4, у середній — 4 роки; навчання дітей віком 6—14 років (у початковій і проміжній школах)— обов'язкове. У 1977/78 навч. р. у держ. поч. школах налічувалося 113,5 тис. учнів, у проміжних— 78,6 тис, у серед. школах — 39,6 тис; у приватних поч. і серед. школах було 51,9 тис. учнів. У країні один вуз — Держ. ун-т К. (засн. 1966; 9,3 тис студентів). Наук. установи: Ін-т наук. досліджень К. (засн. 1967), Експериментальна с.-г. станція (засн. 1953), Араб. ін-т планування (засн. 1966), усі — в Ель-Кувейті. Центр. б-ка К. (засн. 1936), б-ка ун-ту. В Ель-Кувейті — музей К. і природничо-історичний музей.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1977 в К. виходило 7 щоденних газет заг. тиражем понад 200 тис. прим. та 17 ін. періодичних видань. Найзначніші з них: араб. мовою — "Аль Кабас" ("Знання", з 1972), "Ар-Рай аль-Амм" ("Громадська думка", з 1961), "Ас-Сіяса" ("Політика", з 1968); англ. мовою — "Кувейт тайме" ("Кувейтські часи", з 1961). Агентство новин Кувейту засн. 1977. Радіомовлення — з 1951 (араб., англ. та урду мовами), телебачення — з 1961 (араб. мовою). Радіомовлення й телебачення контролюються державою.

Архітектура та мистецтво. На о.Файлака знайдено руїни старод. храму, залишки грец. укріплень, храму Сатира з іонічними колонами та акротеріями (4 ст. до в. е.). Житла кочовиків — намети з вовни. В 50—60-х рр. 20 ст. реконструйовано м. Ель-Кувейт, збудовано багато пром. та громад. споруд (будинок муніципалітету й Нац. зборів, 1962, арх. Салам Аб-дель Бакі; Торг. центр, 1960-і рр., арх. Ж. Абушарбу; палац "Ас-Са-лям", 1962, арх. Абдель Раззак). Відомі статуетки з бронзи й круглі печатки 3-го тис. до н. е., кераміка 3 ст. до н. е. з о. Файлака. В сучас. К. поширені вироби нар. майстрів: чаші з дерева, курильниці з накладним візерунком з срібла й свинцю, обручки з бірюзою, кольорове скляне намисто. Музика К. пов'язана з араб. муз. культурою. Розвинуте аматорське муз. мистецтво. З поч. 70-х рр. 20 ст. почали створюватися профес. нац. оркестри, найзначніший з них — оркестр радіо і телебачення. Серед композиторів —Ахмад Бакір та ін.

Театр. мистецтво К. перебуває на стадії формування. В 1957 виник Нар. театр, 1959 — Араб. театр, 1963 — Кувейтський театр Перської затоки; 1967 створено трупу Кувейтський театр. З поч. 60-х рр. в К. знімають короткометражні хронікальні та хронікально-документальні фільми. В 1971 вийшов худож. фільм "Жорстоке море" (реж. Халід Саддик). Власної кіностудії немає.

Кувейт - leksika.com.uaКувейт - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази