Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кіні-клас arrow КІРОВОГРАД
   

КІРОВОГРАД

(до 1934 — Єлизаветград, Єлисаветград) — місто, обласний і районний центр УРСР. Розташований на р. Інгулі (прит. Пд. Бугу). Залізнич. станція. Вузол автомоб. шляхів. 233 тис. ж. (1979). Поділяється на 2 міські райони. Засн. 1754 як фортеця св. Єлизавети на землях Запорізької Січі для захисту пд. кордонів країни від грабіжницьких нападів турків і кримських татар. Згодом фортеця стала адм. центром Нової Сербії. В 1775 населений пункт перейменовано в Єлизаветград. У 1897 був створений с.-д. гурток "Південноросійський союз робітників". У 1901 проведено перші в місті Першотравневі демонстрації та мітинги. На поч. 20 ст. створено Єлизаветградський к-т РСДРП, на чолі якого 1904 був Артем. Робітники міста брали участь у загальному страйку на Півдні Росії 1903, у політ. демонстраціях та страйках 1905—07, 1912. Єлизаветгр. Раду робітн. і солдатських депутатів створено 13 (26).ІV 1917. Під керівництвом більшовиків відбулось Єлизаветградське збройне повстання 1918, яке привело до встановлення в місті Рад. влади. З 1939 К.— обл. центр. В роки Великої Вітчизн. війни в період цім.-фашист. окупації К. (5.VIII 1941 — 8.І 1944) тут діяли диверсійні загони та підпільно-диверсійні групи, якими керував підпільний обком партії на чолі з П. К. Василиною та М. М. Скирдою. Місто було визволено в результаті Кіровоградської операції 1944.

За роки соціалістичного буд-ва К. перетворився на значний індустріальний центр УРСР і один з важливих центрів с.-г. машинобудування країни. Машинобудування і металообробка представлені кіровоградським заводом сільськогосподарських машин " Червона Зірка", Кіровоградським заводом тракторних гідроагрегатів імені XXV з'їзду КПРС, чавуноливарним, радіовиробів, друк. машинок, дослідним дозувальних автоматів з-дами. Розвинуті харчова (Кіровоградський дослідний завод фільтруючого кізельгуру, олійно-жировий, м'ясний, хлібний та хлібопродуктів комбінати, молочний і виноробний з-ди, кондитерська ф-ка та ін.) і легка (швейна, взут.. панчішна, шпагатно-мотузкова фабрики) пром-сть. Розвивається пром-сть буд. матеріалів (об'єднання "Кіровоградзалізобетон" і буд. матеріалів, з-ди великопанельного домобудування і залізобетонних виробів, комбінат "Будіндустрія").

В 1978/79 навчальному році в К. функціонувало 37 заг.-осв. шкіл усіх видів (31 тис. учнів), 9 серед. спец. навч. закладів (9100 учнів), 11 проф.-тех. училищ (6088 учнів). У 3 вищих навч. закладах — Кіровогр. пед. ін-ті ім. О. С. Пушкіна, Кіровогр. ін-ті с.-г. машинобудування і Кіровогр. вищому льотному уч-щі цивільної авіації навчалось 10 347 студентів. В місті працюють спеціалізоване бюро по посівних та комбінованих машинах Всесоюзного пром. об'єднання по виробництву машин для обробки грунту і посівів, Придніпровське відділення Укр. н.-д. ін-ту праці, Кіровогр. філіал проектно-конструкторського технологічного ін-ту Союзгрунтомаш, філіал проектного ін-ту Укрміськбудпроект, відділення наук.-тех. пропаганди Центр. н.-д. ін-ту інформації та техніко-екон. дослідів по тракторному і с.-г. машинобудуванню та інші наук. заклади і проектні організації. В К. 19 масових бібліотек (фонд — 446,5 тис. одиниць зберігання), 23 клубні заклади, 28 кіноустановок з платним показом, 2 театри — Кіровогр. укр. муз.-драм. ім. М. Л. Кропивницького і театр ляльок, обл. філармонія, краєзнавчий музей. Позашкільні заклади: обл. Палац піонерів і школярів, станції юких техніків і натуралістів, дит. Спорт. школи, дит. парк. Видаються газ. "Кіровоградська правда" і "Молодий комунар". Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню, телецентр.

З кінця 18 ст. К. забудовувався спорудами у стилі класицизму: палацовий корпус, ансамбль штабу, юнкерського уч-ща та манежу (40-і pp. 19 ст.), присутствені місця (1848—51, арх. В. Верлон, добудовані 1882—1913). За роки Рад. влади місто упорядковане, забудоване багатоповерховими адм., громадськими та житловими будинками, серед яких: будинок обкому Компартії України (1954. арх. Л. Дворець, В. Сікорський), універмаг "Дитячий світ" (1955, арх. А. Сидоренко), Будинок політосвіти (1972), критий ринок (1972), пед. ін-т (1978, арх. А. Сидоренко). Пам'ятники: В. І. Леніну (1926, скульптор М. Манізер, арх. С. Чернишов), С. М. Кірову (1936, скульптор Манізер, арх. В. Вітмап), М. Л. Кропивницькому (1969, скульптор Е. Кунцевич, арх. Ю. Кисличенко). В місті перебували О. С. Пушкін (1824), А. Міцкевич (1825), Ф. Ліст, А. Фет (кін. 40-х pp. 19 ст.). В серед. 70-х pp. 19 ст. в місті жив П. І. Ніщинський. Тут починали свій творчий шлях І. К. Карпенко-Карий, М. К. Заньковецька, Г. Г. Нейгауз, К. Шимановський, Ю. С. Мейтус. В місті жив укр. рад. письменник Ю. І. Яновський. Літ.: Безтака П. М. Кіровоград. Дніпропетровськ, 1972.

А. Й. Ницой (культура).