Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМЕЛЬНИЙ ПАЙ
   

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПАЙ

(від тур. pay - частка, доля) — зем. частка члена колект. сільськогосп. підприємства (кооперативу, т-ва) у складі земель, що належать цьому підприємству за правом колект. власності. Законом України «Про форми власності на землю» (1992) і Земельним кодексом України встановлено держ., колект. і приватну форми власності на землю. У процесі аграр. реформи в колект. сільськогосп. підприємствах відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (1992) проведено паювання колект. майна між членами колект. сільськогосп. підприємства. Суть його полягала в тому, що осн. та оборотні фонди підприємства, залишаючись колект. власністю, у вартісному виразі розподілялися між його членами на паї (частки) з урахуванням стажу та розмірів оплати праці. У багатьох сільськогосп. підприємствах одночасно з паюванням майна здійснювалося і паювання колект. земель. У ЗК правовий режим 3. п. визначено лише в заг. рисах. Ст. 5 ЗК вказує, що кожен член колект. сільськогосп. підприємства, сільськогосп. кооперативу, сільськогосп. акц. т-ва в разі виходу з нього має право одержати свою зем. частку в натурі (на місцевості) в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 6 ЗК. У цій же статті визначено порядок та умови обчислення серед, зем. частки, що здійснюється сільс, селищ., міською радою. Заг. розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у господарстві, пенсіонерів, що раніше працювали у с. г. і мешкають у сільс. місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі. При визначенні серед, розміру 3. п. має враховуватись якість сільськогосп. угідь.

Право на зем. частку, згідно із ЗК, може передаватися у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цив. зак-вом щодо успадкування майна та статутом відповідного колект. підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на 3. п. мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств. У разі продажу власником своєї зем. частки переважне право на її купівлю мають співвласники.

З метою упорядкування зем. відносин Президент України 10.XI 1994 видав указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва». Цим актом передбачено, що передача земель у колект. та приватну власність для в-ва сільськогосп. продукції провадиться на добровільних засадах. Місц. радам за участю Держкомзему України рекомендовано вжити заходів щодо прискорення передачі безплатно в колект. власність земель колект. та ін. сільськогосп. підприємствам, організаціям, труд, колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Отже, головна вимога указу — прискорити передачу земель у колект. власність і належне докум. оформлення права на землю. Указом урегульовано і питання паювання земель, які перебувають у колект. власності. Зокрема передбачено, що кожному членові підприємства видається сертифікат про право на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі, без виділення її у натурі (на місцевості). Вказано, що право на 3. п. може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. При цьому суб'єктом права власності на землю залишається колект. підприємство. Саме тому 3. п. не може бути об'єктом зем. оренди. Право передавати землю в оренду має лише власник землі, тобто колект. підприємство. Кожен член підприємства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приват, власність свою зем. частку (пай) у натурі (на місцевості), що посвідчує ться держ. актом на право приват, власності на землю. Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.УІІІ 1995 встановлено, що право на зем. частку (пай) мають члени колект. сільськогосп. підприємства, в т. ч. пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до держ. акта на право колект. власності на землю. Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах зем. часток (паїв) усіх членів підприємства є рівними. Розміри зем. частки (паю) в умов, кадастрових гектарах визначаються, виходячи з вартості зем. частки (паю) та серед, грошової оцінки одного гектара сільськогосп. угідь для даного підприємства. Вони обчислюються комісіями, утвореними з числа працівників підприємства, і затверджуються по кожному підприємству окремо районною держ. адміністрацією. Видача гр-нам сертифікатів щодо права на зем. частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною службою держ. адміністрації району.

У разі виходу пайовика з колект. підприємства за його заявою у встановленому порядку йому відводиться зем. ділянка в натурі (на місцевості) і видається держ. акт про право приват. власності на цю зем. ділянку. Після видачі вказаного держ. акта сертифікат, що посвідчує право на 3. п., повертається до районної держ. адміністрації. Право на 3. п., не породжуючи права власності на зем. ділянку, надає власникові паю правові гарантії на отримання зем. ділянки у власність у разі його виходу з колект. підприємства, на стабільність розміру зем. паю.

Літ.: Правові аспекти приватизації в Україні, т. 2. Практ. посібник з питань приватизації. К., 1996; Аграрна реформа в Україні. Законодавчі акти і нормат.-метод. док-ти (1990—1996). К., 1996; Аграрне зак-во України: проблеми ефективності. К., 1998.

В. І. Семчик.

 

Схожі за змістом слова та фрази