Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Я arrow ЯРОШ
   

ЯРОШ

Кипріян Миколайович (1854, Льговський пов. Курської губ. — після 1917) — укр. історик права, філософ, доктор держ. права з 1886, професор з 1888. Закін. 1876 юрид. ф-т Харків, ун-ту. Відтоді — в цьому навч. закладі: професор, стипендіат каф. енциклопедії права та історії філософії права, з 1879 — приват-доцент, з 1885 — екстраординарний професор, а з 1888 — ординарний професор цієї ж кафедри. Захистив магіст. дис. «Історія ідеї природного права» (1881) і докторську — за монографією «Єремія Бентам, його ставлення до вчення про природне право» (1886). Після 1905 оселився за кордоном. Предмет наук, інтересів Я. — філософія та історія філософії права (остання, на його думку, була частиною філософії). Ідею («ідеал добра», «образ благополуччя») він вважав основою норми «належних вчинків», правил доброї поведінки. Підтримуючи філософію Л. М. Толстого, вчений закликав до очищення сусп. моральності через самовдосконалення. За політ, переконаннями Я. — поміркований бурж. інтелігент слов'янофільської орієнтації, противник запровадження західноєвропейських інститутів (у т. ч. парламентаризму та конституціоналізму) в рос. практику. Віддавав перевагу монархії перед «демократичним режимом», який, на думку Я., веде до панування посередності, застою і приниження дух. рівня народу. Відповідно він відкидав позитивне значення дем. інститутів: плебісцитів, «правління партій» тощо, з консерват. позицій критикував революціонерів-демократів за нетерпимість до закону. Водночас Я. вимагав для Росії гласності, здатної очистити атмосферу застою, підняти дух. рівень кожної людини і сусп-ва загалом, встановити прав, порядок. Не поділяючи форм.-догматичного підходу до трактування права, Я. вітав новий соціол.

Ярош Кипріян Миколайович - leksika.com.ua

метод у праві, закликав займатися правом як «живою і діючою силою у суспільному організмі». Разом з тим він був переконаний, що у фактах дійсності неможливо відкрити «норму моралі й права», що тільки в моральному почутті потрібно шукати витоки права і, отже, свободи людини. Я. прагнув поставити морально-ідеаліст. підхід до права на соціол. грунт, вважав, що сучасна теорія природ, права знайшла «широку базу» в союзі з соціологією.

Осн. праці Я.: «Спіноза та його вчення про право» (1877), «Історія ідеї природного права, ч. 1. Природне право у греків і римлян» (1881), «Історія ідеї природного права, ч. 2. Середні віки» (1885), «Почуття законності й світова юстиція» (1888), «Історія філософії права» (1890), «Курс історії філософії права» (1907).

Літ.: Фатеев А. Н. К. Н. Ярош. Двадцатипятилетние итога его науч.-лит. деятельности. X., 1901; Юрид. ф-т Харьков, ун-та за первые сто лет его существования (1805 -1905). X., 1908.

О. Ф. Скакун.

 

Схожі за змістом слова та фрази