Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕМПЕРАЦІЯ
   

ТЕМПЕРАЦІЯ

(від лат. temperatio — належне співвідношення, розмірність) — в музиці упорядкування висотних співвідношень між ступенями звукової системи. Т. буває нерівномірною і рівномірпою. Різні Т. поділяють звукоряд на 12, 17, 18, 24, 36 і т. д. частин. Питання Т. вперше на Україні порушив у "Граматиці музикальній" М. Ділецький (1675). Внаслідок розвитку ладотональної і гармонічної систем на межі 17 і 18 ст. було запроваджено в європ. музиці рівномірну Т— поділ октави на 12 рівних частин (півтонів). Ця Т. створює інтервали, що не збігаються з натуральним звукорядом. Вона дає можливість необмеженого модулювання (див. Модуляція в музиці) і транспонування (див. Транспозиція в музиці), полегшує виготовлення і настроювання муз. інструментів з фіксованим звукорядом. Нетемперовані інтервали і співзвуччя іноді застосовуються на інструментах з т. з. вільною інтонацією (напр., смичкових), а також у муз. фольклорі, особливо сх. народів.

Літ.: Барановский П. П., Юцевич Е. Е. Звуковысотный анализ свободного мелодического строя. К., 1956; Шерман Н. С. Формирование равномерно-темперированного строя. М., 1964.

В. Н. Золочевський.