Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow С-салам arrow САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО
   

САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО

— мистецтво створення парків, садів та інших озеленених об'єктів з метою задоволення сан.-гіг., соціально-функціональних та естетичних потреб людини. Для цього використовують природні (клімат, рельєф, вода, рослинність) і штучні (архіт. та інженерні споруди, елементи благоустрою, скульптура) компоненти. Найважливіше значення у цьому комплексі має рослинність. Регулярні сади з чіткими геом. планами почали створювати ще в давні часи (Єгипет, Месопотамія, Греція, Рим) та за середньовіччя (арабські країни, Середня Азія). Живописні високохудожні пейзажні сади з використанням рельєфу, води і каміння формувалися в Старод. Китаї, пізніше в Японії. Розвиток регулярного С.-п. м. в Європі відбувався в 16 — 1-й пол. 18 ст. Особливо характерні сади Ренесансу і барокко в Італії, що створювалися в строго регулярному стилі на терасованих схилах з системою підпірних стін, парадних сходів з гротами і балюстрадами, водними каскадами, фонтанами й великою кількістю скульптур (напр., вілли Боболі і Кастелло у Флоренції, Д'Есте і Ланте поблизу Рима та ін.). Пізніше для просторих палацово-паркових комплексів періоду класицизму у Франції був характерний геометризм планів і строгість просторових форм (напр., створені А. Ленотром парки Воле Віконт, Версальський, Сен-Клу, Шантійї та ін.). З серед. 18 ст. в Європі формуються пейзажні ("англійські") парки, яким властива вільна композиція паркових доріг і галявин, русел струмків і рік, обрисів озер з урахуванням рельєфу місцевості, а також з живописним розташуванням рослинності у вигляді окремих груп дерев і кущів, гаїв і лісових масивів (напр., Беттерсі-парк у Лондоні, Сефтон-парк у Ліверпулі, парк Бют-Шомон у Парижі та ін.). На сх.-слов'ян. землях садівництво розвивалося за часів Київ. Русі (плодові сади 11—12 ст. при монастирях і князівських дворах Києва, Суздаля, Владимира та ін.). Першим на Україні декоративним садом (у поєднанні з плодовим) був сад Києво-Печерської лаври, закладений 1631 в Голосієві. Типовим для пізнього Ренесансу є парк біля палацу в с. Підгірцях (Бродівського р-ну Львів. обл.) з системою терасованих схилів, підпірними стінками, гротами й підстриженими деревами. У 1-й пол. 18 ст. в Росії сформувалися визначні паркові ансамблі Петербурга — Літній сад, Стрєльна, Петергоф (див. Петродворець), Оранієнбаум (див. Ломоносов) та ін., для яких типові чітка регулярність композиції з перспективами, які далеко розкриваються, вміле використання рельєфу, водних поверхонь, місц. рослинності й трав'янистих газонів. З 2-ї пол. 18 ст. створюються пейзажні парки (Гатчинський, Павловський і частина Катерининського парку в Петербурзі, парки в Кузьмінках та Архангельському під Москвою та ін.). Високого рівня С.-п. м. досягло на Україні в 18—19 ст. У цей час створено значну кількість паркових комплексів, які є найціннішими культур.-істор. пам'ятками, в тому числі великий регулярний парк, Царський сад (закладено 1748 у Києві, тепер Першотравневий парк). Створено парки "Софіївка" в Умані, "Олександрія" в Білій Церкві, Тростянецький (див. Тростянець), Качанівський (див. Качанівка) і Сокиринський у Черніг. обл., Алупкинський і Лівадійський у Криму, Стрийський парк у Львові, Весело-Боковеньківський в Кіровогр. обл., Немирівський і Печорський у Вінн. обл., Скала-Подільський у Тер-ноп. обл., Верхівнянський у Житомир. обл., Березово-Рудклевський у Полтав. обл. та ін. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції палацові й великі садибні парки було оголошено надбанням народу і пам'ятками С.-п. м., що охороняються законом. Об'єктами С.-п. м. у СРСР є озеленення території міст та ін. населених пунктів (парки культури і відпочинку, громад. сади, меморіальні парки, сквери, озеленені масиви житл. і пром. районів, лісопарки тощо). За принципами С.-п. м. здійснюється організація рекреаційних територій між населеними пунктами. Кращі досягнення світового і вітчизняного С.-п. м., зокрема, поєднання регулярних прийомів композиції з вільно-пейзажною організацією озеленених просторів, використані при створенні Центр. парку культури та відпочинку ім. О. М. Горького, парку Дружби народів — в Москві; Приморського парку "Пе ремога" в Ленінграді; Нагірного парку ім. С. М. Кірова в Баку, парку "Вінгіс" з співацьким полем у Вільнюсі та ін. Створено великий водно-парковий комплекс вздовж р. Свіслоч і в Мінську. Парки і система ін. насаджень, впорядкованих за законами С.-п. м., —невіддільна складова частина міст Алма-Ати, Ташкента, міста-оазиса Шевченка, що споруджено серед пустелі півострова Мангишлак. Високого рівня досягло С.-п. м. Рад. України. В містах, селищах, селах, на курортах республіки створено велику кількість нових парків та обширних паркових зон, які стали зразками С.-п. м., в тому числі: Центр. парки культури і відпочинку ім. О. С. Щербакова в Донецьку, ім. Т. Г. Шевченка в Дніпропетровську, ім. В. І. Леніна в Одесі, ім. 50-річчя Жовтня в Черкасах, Олександрівський парк в Орджонікідзе Дніпроп. обл. (закладено на місці кол. кар'єрів), Олексіївський, Журавлівський та Жовтневий гідропарки в Харкові на ін. В Києві, який перетворено на місто-сад, сформовано велику зону відпочинку на о-вах Дніпра (парки Дніпровський на Трухановому о-ві, парк Дружби народів, гідропарк ім. 50-річчя Жовтня, а також парки ім. М. Т. Рильського, ім. Ленінського комсомолу, Партизанської Слави, Центр. респ. бот. сад АН УРСР та ін., значна кількість лісопарків. Завданням С.-п. м. в умовах соціалістичного суспільства є створення оптимальних умов для життя і праці, охорони здоров'я і відпочинку, розвитку духовної і фізичної культури рад. людей. Іл. див. на окремому аркуші, с. 448—449.

Літ.: Курбатов В. Я. Сады и парки. Пг., 1916; Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона К., 1960; Дубяго Т. Б. Русские регулярные сады и парки. Л., 1963; Косаревский И. А. Искусство паркового пейзажа. М., 1977: Северин С. И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. К., 1975.

С. І. Северин.

 

Схожі за змістом слова та фрази