Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
   

ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

— сукупність земель усіх форм власності. Його попередником був Єдиний державний земельний фонд СРСР, що базувався на виключній держ. власності на землю. Україна лише здійснювала розпорядження цим фондом у межах своєї території. З розпадом СРСР (1991) виключним власником усіх земель у межах тер. України стала Укр. д-ва. Режим виключної держ. власності на землю в Україні проіснував до поч. 1992. З прийняттям 30.1 1992 Закону України «Про форми власності на землю» та Земельного кодексу України (в ред. від 13.III 1992) монополія д-ви на зем. власність була скасована. Поряд з державною в Україні було введено колект. і приватну власність на землю. Таким чином, категорія «Єдиний державний земельний фонд» втратила свій первісний правовий зміст.

3. ф. У. неоднорідний за своїм складом. Відповідно до Земельного кодексу України він включає 7 категорій земель: землі сільськогосп. призначення; землі нас. пунктів; землі пром-сті, тр-ту, зв'язку, оборони та ін. призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу. Кожна з цих категорій має особливий правовий режим. Віднесення земель до тієї чи ін. категорії здійснюється відповідно до їх цільового призначення. Встановлення цільового призначення зем. ділянок є виключною компетенцією д-ви. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої здійснюються органами, які ухвалюють рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в ін. випадках — органами, які затверджують проекти землеустрою і ухвалюють рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та ін. призначення.

Я. Ф. Кулинич.

 

Схожі за змістом слова та фрази