Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШРІ-ЛАНКА
   

ШРІ-ЛАНКА

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (Sri Lanka, Sri Lanka Prajathantrika Samajavadi Janarajaya) — д-ва у Пд. Азії на однойм. о-ві в Індійському ок. Тер. — 65,6 тис. км2. Нас. - 19,74 млн. чол. (2003, оц.): сінгали (74 %), таміли (18 %) та ін. Столиця — м. Шрі-Джаявар-денепура-Котте (офіційна), м. Коломбо (фактична). Адм.-тер. поділ — 8 провінцій. Офіц. мови — сингальська і тамільська. Грошова одиниця — шріланкійська рупія. Нац. свято — День незалежності (4 лютого). Тер. Ш.-Л. до початку н. е. була заселена вихідцями з Пн. Індії (сінгалами) та з Пд. Індії (тамілами). В 3 ст. до н. е. тут склалося велике держ. об'єднання — Деванампіятіссе. В 15 ст. утворилися З д-ви — Котте, Канді та Джафна. Починаючи з 1505 португ. торгівці захопили узбережжя Ш.-Л.; 1658 їх витіснили голландці. З 1796 — володіння Великобританії; з 1802 — її колонія. 4.ІІ 1948 Великобританія надала Ш.-Л. (тоді — Цейлон) незалежність зі статусом брит, домініону. 22.V 1972 проголошено незалежну Республіку Ш.-Л., з 1978 — Демократичну Соціалістичну Республіку Шрі-Ланка. З поч. 80-х pp. 20 ст. внутрішньополіт. ситуація у Ш.-Л. ускладнилася перманентним військ. -політ. конфліктом на підґрунті міжетн. сінгало-тамільського конфлікту, що призвів до формування сепаратист, етн. руху за утворення незалежної тамільської д-ви «Таміл Іламу», гол. рушійною силою якого стала екстреміст, орг-ція «Тигри визволення "Таміл Іламу"», котра розпочала збройну б-бу. 1983 конфлікт між урядом і повстанцями загострився, було введено надзв. стан. Після парлам. виборів у грудні 2001 обидві сторони конфлікту оголосили про припинення вогню. У лютому 2002 за посередництвом Норвегії вони підписали спільну мирну угоду.

Державний герб Шрі-Ланки - leksika.com.ua

Ш.-Л. (до 1972 — Цейлон) — унітарна презид. республіка. Діє конституція від 16.VIII 1978. Прав, система Ш.-Л. представлена англ. звичаєвим правом, а також романо-герм., мусульм., сингальським і місц. традиц. правом. Главою д-ви є президент, який обирається заг. прямими виборами на 6 років. Законод. влада належить однопалат. парламенту у складі

225 депутатів, що обирається за пропорц. системою строком на 6 років. Суд. влада представлена Верховним судом, Апеляційним судом і судами заг. юрисдикції. Ш.-Л. - член ООН з 1955, ЮНЕСКО та ін. міжнар. і регіон, організацій, учасник Руху неприєднання.

Дип. відносини України зі Ш.-Л. встановлено 12.ІІ 1992.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази