Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
   

НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС

- 1) Літописне зведення (звід), здійснене бл. 1073 книжником Никоном (з 1074 — ігумен Києво-Печерського монастиря; помер 1088). Вважається, що видатному літописові Давньоруської д-ви — «Повісті временних літ» — передували три літописні зведення (Найдавніший, Никонівський і Початковий), що й стали його основою. Названі три зведення ще не були літописами в повному розумінні насамперед через відсутність у них чіткого хронол. поділу матеріалів (за роками). Жодне з них не збереглося. Перше літописне зведення (Найдавніше) було складено при дворі великого кн. Ярослава Мудрого в 30-х рр. 11 ст. За деякими припущеннями, його творцем був київ, митрополит Іларіон. Однак у зв'язку з відновленням опіки над Київ, митрополією з боку Візантії літописання на поч. 60-х рр. 11 ст. було перенесено із Софії Київської до Києво-Печерського монастиря, який став в опозицію до митрополитів-греків. Саме тут виник Н. л. — друге літописне зведення (на основі переробки Найдавнішого).

Всі зведення мають двошарову структуру: перший шар побудований на пам'ятках нар. творчості; другий створений на основі письм. джерел, церк.-істор. оповідань. Никон осмислив уже викладені в Найдавнішому зведенні факти, доповнив його новими, уточнив їхнє датування, розуміючи значення викладу матеріалу за хронологією. Він також доповнив зведення усними переказами, зокрема, про поєдинок тмутороканського кн. Мстислава з касозьким кн. Редедею (1023), про виплату полянами данини хозарам (по мечу від диму). Никон обробив і включив до зведення розповідь про здобуття 988 м. Корсуня (Херсонеса) великим київ. кн. Володимиром, його одруження з константиноп. царівною Анною і хрещення в Корсуні. Багато уваги у Н. л. приділено великій київ, княгині Ользі як захисниці руської землі. На думку дослідників, саме Никон включив до зведення оповідання про три помсти княгині древлянам (946). Н. л. має виразне антивізант. спрямування. Його автор дбав про піднесення ролі київ, князя як старшого, якому мають підкорятися молодші брати-князі й не вступати в міжусобну б-бу. На основі зведень — Найдавнішого і Н. л. у 1093—95 складено ще одне, третє літописне зведення, що його умовно названо Початковим (його автором, ймовірно, був ігумен Києво-Печерського монастиря Іван), а вже на поч. 12 ст. у цьому монастирі з'явилася «Повість временних літ», автором якої вважається чернець Нестор. 2) Літописне зведення 16 ст. Назву отримало за належністю одного із списків моск. патріархові Никону. У 1653—56 він здійснив церк. реформу, в основу якої було покладено виправлення богослужб. книг і обрядів за грец. зразком. Осн. частину Н. л., ймовірно, складено в 20—30-х pp. 16 ст. у книгописній майстерні митрополита Даниїла. Це компіляція, для якої використано значну кількість джерел, у т. ч. таких, що не збереглися дотепер. В основу Н. л. покладено ідею «керівної ролі» московських князів у створенні Руської д-ви, які діяли в союзі з правосл. церквою. У 60—70-х pp. 16 ст. на основі Н. л. було створено Лицеве (ілюстроване) літописне зведення з метою надання цьому літописові характеру видання, в якому офіційно витлумачено істор. події. Складається з 10 томів, поділяється на три частини: виклад всесв. історії від створення світу до 10 ст.; літописання «літ старих» (1114—1533), а також літописання «літ нових», шо й становить власне Н. л. (1533—42, 1553-60 і 1563-67).

Зразками для ілюстрування Лицевого літопис, зведення (у ньому вміщено 16 тис. мініатюр) слугували давні ілюстровані літописи, в т. ч. такі, що не дійшли до нашого часу. Роботу над зведенням було припинено бл. 1570. Опубліковано в «Повному зібранні руських літописів» (т. 9—13, М., 1965).

Літ.: Шахматов А. А. Обозрение рус. летописных сводов XIV-XVI вв. М.-Ленинград, 1938; Мишанич О. В. Літописання. В кн.: Історія укр. л-ри, т. 1. К., 1967; Клосс Б. М. Деятельность митрополичьей книгописной мастерской в 20—30-х гг. XVI в. и происхождение Никоновской летописи.

В кн.: Древнерус. искусство. Рукопис, книга. М 1972.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази