[від грец.— монета] — допоміжна істор. дисципліна (наука), що займається вивченням монет. Дані Н. використовуються у різних галузях суспільних знань, у т. ч. в юриспруденції. Йдеться, зокрема, про конст. право (геральдику, символіку і держ. нагороди, служб, відзнаки тощо), крим. право і криміналістику (фальшивомонетництво), фін., банк, право (грош. обіг), митне право (контрабанду) та ін.
Літ.: Толстой И. И. Древнейшие рус. монеты Великого княжества Киевского. СПб., 1882; Нагороди України; Історія, факти, документи, т. 1—3. К., 1996; Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Тернопіль—Л., 1998; Гроші України. К., 1998; Тхоржевський Р. И. Нариси історії грошей в Україні (3 давніх часів до сучасності). Тернопіль, 1999.
Л. О. Зайцев.
|
