Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Д-дау arrow ДАРГОМИЖСЬКИЙ
   

ДАРГОМИЖСЬКИЙ

Олександр Сергійович [2 (14).ІІ 1813, с. Троїцьке, тепер Бєльовського р-ну Тул. обл.- 5 (17). І 1869, Петербург] - російський композитор. Здобув домашню різносторонню муз. освіту (фортепіано - у А. Данилевського). У 40-х рр. написав оперу "Есмеральда" (1841), романси на тексти О. Пушкіна ("Я вас любив", "Нічний зефір" та ін.), кантату "Торжество Вакха" (1843, перероблена на ліричну оперу-балет, 1848). У 50-х рр. Д. провадив широку муз.-громад. діяльність (з 1859 - член комітету Рос. муз. т-ва, з 1867 - його голова), зблизився з композиторами -майбутніми членами "Могучої кучки". Як і Глинка, Д. заклав основи рос. класичної муз. школи; ввів у вітчизн. музику теми й образи сучасності. Д. створив новий тип мелосу наспівно-декламаційного складу, перший втілив у музиці тему соціальної нерівності. В 1855 завершив побутову лірико-психологічну муз. драму "Русалка" (за власним лібретто, за однойменною драм. поемою Пушкіна, поставлено 1856). У 1866 Д. почав роботу над оперою "Кам'яний гість" (за Пушкіним). Завершили її після смерті композитора Ц. Кюї та М. Римський-Корсаков; поставлено 1872. У творчій спадщині Д.- уривки з незакінченої опери "Рогдана", оркестрові п'єси, бл. 100 романсів і пісень ("І сумно, і нудно", "Розстались гордо ми", "Мені смутно", "Що в імені тобі моїм", "Титулярний радник", "Старий капрал", "Черв'як" та ін.), хори, вокальні ансамблі, п'єси для фортепіано, скрипки. У своїй творчості Д. використав елементи укр. мелосу (романси "В темну нічку в чистім полі", "Мій суджений, мій ряджений", "Відьма", "Мельник"); укр. нар. танц. тему покладено в основу симф. фантазії "Малоросійський козачок" (1864). У 60-х рр. Д. працював над оперою "Мазепа" на сюжет "Полтави" Пушкіна. Д. був знайомий з Т. Шевченком.

Літ.: Пекелис М. С. Александр Сергеевич Даргомыжский и его окружевие. т. 1-2. М., 1966-73.

Л. І. Шубіна.

Даргомижський