Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІПОТЕКА
   

ІПОТЕКА

(грец.— застава) — застава землі, нерухомого майна, при якій земля та/або майно, що становлять предмет застави, залишаються у заставодавця або третьої особи (майнового поручителя), а заставодержатель набуває право на задоволення забезпеченого І. зобов'язання, яке не виконується, за рахунок предмета І. Застава може застосовуватися для забезпечення будь-якого зобов'язання, у т. ч. зобов'язання, заснованого на договорах позики, купівлі-продажу, найму, підряду чи ін. угодах. І. — один з інститутів цив. права, відомий ще в Давньому Римі. Виникнення заставного права зумовлене бажанням гарантувати виконання зобов'язань боржником. І. офіційно ввів до рим. права Юстиніан І. Вона засновувалася на договорі й стосувалася передусім нерухомого майна. Найб. розвитку І. набула з введенням у практику найму ділянок сільськогосп. призначення. І. сприяла зміцненню фін.-екон. становища боржника. Він здобув право одну і ту ж річ закладати кілька разів, що було неможливим раніше. За договором І. заставодержатель мав право продати предмет застави у випадку невиконання боржником зобов'язання. Визнавалася нечинною угода, за якою заставодержатель не мав можливості продати предмет застави; останній переходив у власність кредитора. Продати предмет застави міг кредитор (або, на його прохання, суд), але сам кредитор не мав можливості його купувати. Всі ці переваги І. сприяли її швидкому поширенню. У модифікованому вигляді І. використовувалася у Рос. імперії. Вона диференціювалася на заставу рухомого та заставу нерухомого майна. Форми І. залежали від об'єкта (нерухоме майно — закладна, рухоме — акт про заклад рухомості) та суб'єкта (церква, держ. скарбниця тощо).

За рад. часів можна виділити два етапи розвитку заставного права. Для першого етапу характе рне регулювання застави цив. кодексами союз, республік, прийнятими у 20-х рр. (період непу), коли в цив. обігу брав участь приват, капітал. Заставне майно, зокрема будівлі, згідно із законом, передавалося заставодержателю. За згодою сторін майно мало залишатися у боржника під замком та печаткою кредитора. Набувач майна, забезпечуваного заставою, визнавався несумлінним, і на цій підставі допускався перезаклад. З розвитком рад. сусп-ва панівною стала держ. форма власності, що було закріплено в Основах цив. зак-ва та кодексах союз, республік, прийнятих на поч. 60-х рр. Це стало другим етапом правового регулювання застави в СРСР. Цив. кодекси виключили можливість переходу предмета застави у власність кредитора, оскільки встановили принципи задоволення його вимог, яке здійснювалося рішенням суду. Якщо майно не могло бути продане протягом 2 місяців після його переоцінки, стягувачеві надавалося право залишити це майно собі. Було встановлено, що закладені жилі будинки заставодержателеві не передаються.

Необхідно враховувати, що договір застави не має самост. характеру, оскільки І. — це засіб забезпечення зобов'язань. Не можна укласти такий договір без зв'язку з ін. договором, виконання якого він забезпечує. Закон України «Про заставу» (1992) передбачає, що застава практикується щодо вимог, які можуть виникнути за умови згоди сторін про розмір їх забезпечення заставою. І. може бути встановлена на будь-яке нерухоме майно, яке заставодавець має право передавати або відчужувати ін. чином. І. не допускається щодо майна, на яке, згідно із законом, не може бути звернене стягнення. І. можуть забезпечуватися зобов'язання, виникнення яких можливе в майбутньому. За порушення заставодавцем зобов'язань стосовно вжиття заходів для збереження предмета І. заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого І. зобов'язання, звернувши за необхідності стягнення на предмет застави. Див. також Іпотечний банк.

Літ.: Пучковская И. И. Ипотека: зона недвижимости. X., 1997; Краснікова О. М. Ретроспектива зародження іпотечного кредиту в Україні. «Економіка АПК», 1998, № 1.

Т. П. Кіргож, Я. М. Шевченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази