Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШВЕЙЦАРІЯ
   

ШВЕЙЦАРІЯ

Швейцарська Конфедерація (Schweiz, Schweizerische Eidgenossenschaft; Suisse, Confederation Suisse; Svfzzera, Confederazione Svfzzera) — д-ва в Центр. Європі. Тер. — 41,3 тис. км. Нас. — бл. 7,3 млн. осіб (2003, оц.): німці (65 %), французи (18 %), італійці (10 %), ретороманці (1 %) та ін. Федер. місто (столиця) — м. Берн. Адм.-тер. поділ — округи і громади. Офіц. мови («мови країни») — німецька, французька, італійська і ретороманська. Грошова одиниця — швейцарський франк.

Нац. свято — День утворення Конфедерації (1 серпня).

Державний герб Швейцарії - leksika.com.ua

В давнину тер. сучасної Ш. входила до складу різних держав: Давнього Риму, Франкської д-ви, Священної Римської імперії. 1.VIII 1291 три швейц. кантони (тер. громади) уклали Вічний союз, що став осередком Швейц. Конфедерації, до якої поступово приєдналися ін. землі. Суверенітет Ш. закріпив Вестфальський мир 1648. Під впливом Вел. франц. революції 18 ст. у країні відбулися соціально-політ. зміни. 12.IV 1798 проголошена «єдина і неподільна» Гельветична республіка, конституція якої була створена за тогочас. франц. зразками. Проте 1803 відбулася з деякими змінами реставрація поперед, держ. форми. Віденський конгрес 1814—15 проголосив постійний нейтралітет Ш. 1815 укладено договір про утворення союзу кантонів як суверен, держав. Надалі у складі цього союзу стався розкол, який призвів до утворення сепарат. об'єднання частини кантонів (т. з. Зондербунда). Перемога прибічників тісніших зв'язків між кантонами мала результатом прийняття конституції 1848. Але й ця конституція обмежувала центр, владу в її стосунках з кантонами. Дальший розвиток Ш. характеризувався посиленням доцентрової еволюції держ. ладу. 29.V 1874 була прийнята конституція, яка заклала підвалини сучас. швейц. федералізму. Ця конституція з численними змінами діяла до кін. 20 ст. 18.IV 1999 за результатами референдуму прийнята нова конституція, яка набула чинності 1.1 2000. За змістом цієї конституції збережено засади держ. механізму і запроваджену в 19 ст. форму держ. правління, яку в юрид. теорії іноді визначають як директоріальну республіку. Органом законод. влади є двопалат. парламент — Федеральні (Союзні) збори. Нижня палата — національна рада — формується у складі 200 депутатів шляхом заг. виборів, що проводяться на основі пропорц. системи, строком на 4 роки. До складу верхньої палати — ради кантонів — входять 46 депутатів; від кожного кантона обирається по 2 депутати. Вибори до верхньої палати регулюються законод. органами самих кантонів, при цьому в більшості кантонів вони є прямими. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права на виборах до обох палат парламенту однаковий і становить 18 років. Конституцією визначено принцип несумісності мандата депутата і посади члена уряду.

Законод. ініціатива в парламенті належить членам кожної з палат, фракціям, комісіям парламенту, а також кантонам (їх законод. органам). Проект закону може бути винесений на референдум на вимогу 50 тис. виборців (нар. ініціатива) або 8 кантонів. Палати Федер. зборів визнані такими, що «мають рівний статус» (ст. 148 конституції). На спільних засіданнях палат приймаються рішення щодо обрання визначених посад, о сіб та здійснюються деякі ін. повноваження.

За конституцією, уряд — федеральна (союзна) рада — є «керівною та виконавчою владою Союзу» (ст. 174). До її складу входять 7 членів, які обираються Федер. зборами строком на 4 роки після «кожного повного оновлення» ниж. палати парламенту. При формуванні федер. ради має бути врахований принцип представництва «місцевостей країни і мовних регіонів». Усі вакансії, що відкриваються у складі уряду протягом цих 4 років, відповідно заміщуються парламентом на період, який залишився до кінця строку повноважень обраного уряду. На практиці від одного кантона обирають не більше одного члена ради. Члени уряду мають право брати участь у засіданнях Федер. зборів та їх палат і надавати пропозиції з питань, що обговорюються. Відповідно до ст. 176 конституції у федер. раді головує посад, особа, яка має титул президента конфедерації. Його, як і віце-президента уряду, обирають Федер. збори з-поміж членів федер. ради строком на 1 рік. Повторне обрання на наст, рік не допускається. Президент конфедерації не є «класичним» главою д-ви: його статус зумовлений насамперед членством у федер. раді. Як член уряду президент очолює один з департаментів (міністерств). Певні особливості має і політ, відповідальність уряду перед парламентом. Так, Федер. збори не уповноважені приймати рішення про недовіру федер. раді й тим самим відправляти уряд у відставку. З ін. боку, згідно зі ст. 169 конституції Федер. збори здійснюють «вищий нагляд за федеральною радою і адміністрацією». При цьому парламент уповноважений «давати доручення» урядові. Звичайною практикою є щорічні звіти уряду під час чергової сесії парламенту. Відповід. звіт розглядається у палатах, які з цього приводу приймають рішення, обов'язкові для уряду. Тим самим уряд, по суті, виступає в ролі провідника політ, лінії пар-лам. більшості. Відсутність же традиц. процедур політ, відповідальності уряду перед парламентом у даному випадку не перешкоджає їх взаємодії. Питання такої взаємодії вирішуються шляхом узгодження позицій парт.-політ. сил, представлених у парламенті, й практ. реалізації їх в уряд, діяльності. До суд. системи входять федер. суди і суди кантонів. Найвищим федер. судом є Федеральний (Союзний) суд, члени якого обираються парламентом строком на 6 років з правом повтор, переобрання. До компетенції Федер. суду, який передусім є судом заг. юрисдикції, входить також розгляд «публічно-правових спорів» між органами федерації та кантонів, між самими кантонами, а також скарг гр-н щодо порушення їх конст. прав. Тим самим Федер. суд наділений повноваженнями у сфері конст. контролю.

За формою держ. устрою ПІ. є федерацією, до складу якої входять 23 кантони. Три кантони поділяються на напівкантони. В кожному кантоні діє конституція, якою визначена організація держ. механізму на відповід. ріїші. В найменших за територією і кількістю населення кантонах владні функції нерідко реалізуються на зборах виборців, які живуть на тер. кантонів. Тер. кантонів поділена на округи і громади, а в найменших кантонах — тільки на громади.

Ш. - член ООН з 2002, Ради Європи з 1963, ОБСЄ та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Ш. встановлено 6.ІІ 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази