Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ
   

КРАЙОВА КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ

Крайовий статут для Королівства Галичина і Володомерія з Великим князівством Краківським з незалежним правилом виборів до Крайового сейму — осн. закон для Галичини — коронного краю Австро-Угорщини. Прийнята на виконання ст. 77—83 австр. конституції 1849, відповідно до якої всі коронні краї Австр. монархії мали отримати свої крайові конституції. Закріплювала рівноправність укр., польс. та ін. народів, які жили на тер. краю, та їх право на збереження і розвиток своєї національності й мови. К. к. для Г. передбачала самостійність краю у вирішенні всіх питань, за винятком тих, що конституцією д-ви були віднесені до відання центр, органів. Повністю до компетенції краю було віднесено питання, що стосувалися благоустрою, громад, споруд, буд-во яких фінансувалося за рахунок крайового бюджету, а також усі питання, пов'язані з крайовим бюджетом, у т. ч. встановлення місц. податків і зборів. До компетенції краю у рамках, встановлених загальнодерж. законом, були віднесені організація та функціонування громад, самоврядування, церковні та шкільні справи тощо. К. к. для Г. передбачала поділ краю на 3 округи, в яких відповідно утворювалися сеймові курії: Львівська — 50 депутатів (11 осіб, які сплачували найвищий податок, 11 — від міських громад, 28 — від сільс. громад); Краківська — 58 (відповідно 14, 9, 35); Станіславська — 42 (відповідно 10, 8, 24). Депутати обиралися прямими виборами на 6 років. Для отримання пасивного виб. права потрібно було не мати обмежень у громадянстві та політ, правах, досягнути 30-річного віку на день виборів та 5 ост. років проживати на тер. відповідної сеймової курії. Представн. органом, передбаченим К. к. для Г., були сейм, курії, наділені правом приймати ухвали для вирішення крайових справ. Ухвали мали обов'язкову силу після їх затвердження цісарем. Спільним представн. органом усіх 3 округів був Центральний виділ у складі 33 членів (15 членів Крайового виділу та по 6 представників від сейм, курій), який вирішував справи, що стосувалися всього краю. Крайовим викон. органом був спільний Крайовий виділ у складі 15 членів. К. к. для Г. не була введена в дію і офіційно скасована цісар, патентом від 31.XII 1851; тоді ж було скасовано і загальнодерж. конституцію 1849 та адм. автономію корон, країв. 20.Х 1860 цісар, дипломом було проголошено відновлення конст. правління й авт. прав коронних країв. 26.ІІ 1861 опубл. цісар, патент, що був офіційно визнаний доповненням до цісар, диплома 1860 і яким розмежовано повноваження держ. парламенту (рейхсрату) та центр, міністерств і крайових органів. Додатком до патенту були крайові конституції (статути) та правила виборів (положення про вибори) для кожного корон, краю, включаючи Галичину. За цим актом у Галичині створювався Галицький сейм (151 депутат). Повноваження крайових органів, порядок їх формування (при деяких змінах) у цілому був схожий до визначеного К. к. для Г. 1850. Структура держ. та крайового управління, яка сформувалася у цей період, в осн. рисах зберігалася до розпаду Австро-Угор. монархії.

Т. Г. Андрусяк.

 

Схожі за змістом слова та фрази