Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЗЕРЖИНСЬКИЙ
   

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ

Фелікс Едмундович [псевд. — Яцек, Якуб, Палітурник, Юзеф та ін.; 30.VIII (11.IX) 1877, маєток Дзержиново, тепер Столбцовського р-ну Мін. обл., Білорусь — 20.VII 1926, Москва] — рад. парт, і держ. діяч. 1895 вступив до с.-д. партії Литви, 1896 добровільно залишив гімназію у м. Вільно (Вільнюс), щоб займатися рев. діяльністю. Цар. охранка пост, переслідувала Д.: загалом він провів у тюрмах, на каторзі та у засланні понад 11 років. Під час Лют. революції 1917 був звільнений з Бутирської тюрми (Москва). На VI з'їзді РСДРП(б) [26.VII-3.VIII (8-16.УШ) 1917] Д. обрано членом ЦК. Брав активну участь у Жовтневій революції 1917 в Росії: входив до складу Військ.-рев. центру ЦК РСДРП(б), що керував збройним повстанням, і виконкому Петрогр. ради. В грудні 1917 призначений головою Всерос. Надзв. комісії при РНК по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і саботажем (ВЧК). Протягом 1919—23 був нар. комісаром внутр. справ РСФРР, очолюючи водночас (з лютого 1922) ДПУ при НКВС РСФРР. У лютому 1924 Д. призначено головою Вищої ради нар. г-ва. Тоді ж Президія ЦВК СРСР затвердила Д. головою ОДПУ. Обирався до керівних органів більшов. партії, ВЦВК РСФРР, а з 1924 - ЦВК СРСР. Був прихильником адміністративно-командних методів управління, активним провідником політики «червоного терору» (1918—23).

Літ.: Феликс Эдмундович Дзержинский: Биография. М., 1986; Маймескулов Л. Н., Рогожин А. И., Сташис В. В. Всеукраинская чрезвычайная комиссия (1918—1922). X., 1990.

С. В. Євтушенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази