Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ож-олен arrow ОКУПАЦІЯ
   

ОКУПАЦІЯ

(лат. occupatio — оволодівання, загарбання) — 1) У Стародавньому Римі заволодіння речами, що не мали власника, в т. ч. зем. ділянками. 2) О. військова — в міжнародному праві тимчас. зайняття збройними силами однієї д-ви частини або всієї території ін. д-ви. Правила окупаційного режиму регулюються міжнар. угодами і звичаями, зокрема Положенням про закони і звичаї сухопутної війни, доданим до IV Гаагської конвенції 1907 (див. Гаагські конвенції 1899 і 1907), Женевською конвенцією 1949. В них передбачено, що окупаційна влада зобов'язана підтримувати порядок у зайнятих місцевостях, поважати гідність, сімейні права та життя громадян, не знищувати майно, культурні цінності, не розв'язувати питання про політ. долю окупованої території тощо. Порушення режиму О. є міжнар. злочином, а особи, що несуть за це відповідальність, розглядаються як воєнні злочинці. Встановлення окупаційного режиму та притаманної йому системи насильства, терору і грабежів характерне для імперіалістичних держав.

 

Схожі за змістом слова та фрази