Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУДАН
   

СУДАН

Республіка Судан — д-ва на Пн. Сх. Африки. Тер. — 2,5 млн. км2. Нас. — 37 млн. чол. (2002, оц.): суданці (араби; 49 %), ніло-сахарська сім'я (38 %), беджа (6 %), негро-конголезька сім'я (4 %), араби Єгипту, англійці, італійці, греки. Столиця — м. Хартум. Адм.-тер. поділ — 26 штатів. Офіційна мова — арабська. Грошова одиниця — суданський динар. Національне свято — День незалежності (1 січня). В IV—III тис. до н. е. на тер. С. існувала культура, близька до тогочас. культури Єгипту. В 19 ст. до н. е. тут виникла д-ва Куш; у 8 ст. до н. е. — Мероїтське царство; в 5 ст. н. е. з'являються христ. д-ви Му-курра, Алоа, Нобатія, Нубія. 642 — початок араб, експансії та ісламізації нас. С. В кін. 14 ст. — на поч. 16 ст. утворилися мусульм. феод, д-ви (Дарфурський султанат, Сеннар та ін.). 1822 більша частина тер. С. була завойована Єгиптом, який тоді був у складі Османської імперії. Від 60-х рр. 19 ст. почалася експансія Великобританії на тер. С. В ході повстання, спрямованого проти тур.-єгип. володарювання, постала незалежна Судан, теократ. д-ва. Впродовж 1899—1955 С. — англ. колонія (до 1951 юридично — англо-єгип. кондомініум). 1955 брит, і єгип. війська були виведені із судан. території, а 1.1 1956 С. проголошено незалеж. д-вою.

Державний герб Судану - leksika.com.ua

У країні відбувся ряд військ, переворотів і повстань (1958, 1964, 1969, 1971, 1985, 1989), часто змінювалися конституції. Під час військ, перевороту 1989 влада перейшла до Ради командування революцією (РКР). Декретами РКР зупинена дія тимчас. конституції 1985, розпущені попередні органи держ. влади, заборонена дія політ, партій. 1992 утв. перехідний парламент — Перехідну національну раду. 1993 Рада прийняла рішення про саморозпуск і призначення лідера РКР О. X. А. аль-Башира президентом С. У березні 1996 відбулися презид. вибори (посаду президента зберіг О. X. А. аль-Башир) і вибори до однопалат. парламенту — Національної асамблеї. ЗО.VI 1998 прийнято нову конституцію країни, що проголошувала С. багатонаціональною, полі-конфесійною федерат, республікою. Водночас конституція закріпила положення про верховенство в д-ві влади Аллаха. С. — республіка з авторитар. політ, режимом. Прав, система С. має змішаний характер і представлена мусульм. правом, англ. звичаєвим правом і системою норм традиц. права. Главою д-ви є президент, який обирається шляхом заг. прямих виборів на 5 років. Президент є главою викон. влади, в перервах між сесіями парламенту приймає декрети, що мають силу закону, призначає і звільняє вищих посад, осіб д-ви.

Законод. влада належить Нац. асамблеї у складі 360 депутатів. 3/4 депутатів обираються шляхом заг. прямих виборів і 1/4 — резервуванням місць за корпоративною (професійна, соціальна, конфесійна) та етнічною (етн. групи) ознакою.

Викон. влада належить президентові та раді міністрів. РМ персонально формується главою д-ви і несе перед ним відповідальність. Суд. влада представлена Верх, судом, апеляц. судами, судами першої інстанції. Існують спеціаліз. суди безпеки, військ, суди і племінні суди (розглядають зем. та сімейні справи). С. - член ООН з 1956, ЛАД з 1956, ОАЄ з 1963 та ряду ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з С. встановлено 4.VI 1992.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази