Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АРЕШТ ОСОБИ
   

АРЕШТ ОСОБИ

(лат. Arrestum — судова постанова) — акт, яким обмежується свобода особи. Застосовують його уповноважені на те органи д-ви в боротьбі з правопорушеннями. Є одним із запобіжних заходів крим.-процес, примусу. Конституція України (ст. 29), регламентуючи право людини на свободу та особисту недоторканність, вказує, що ніхто не може бути заарештований інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому повинно бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто, користуватися правовою допомогою захисника. Про А. о. має бути негайно повідомлено родичів заарештованого. Відповідно до Конституції України (п. 13 розд. XV «Перехідні положення») протягом 5 років після набуття нею чинності зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. Адм. А. о. — це короткострокове (до 15 діб) позбавлення волі. Здійснюється за вчинення адміністративного правопорушення: дрібне хуліганство, непокора закон, розпорядженню чи вимозі працівника міліції та інших. Застосовувати А. о. можуть лише судді, оскільки це найбільш суворе покарання за адм. правопорушення. Виконується органами внутр. справ. Адм. А. о. не може застосовуватися: до вагітних жінок; жінок, які мають дітей у віці до 12 років; осіб, які не досягни 18 років; інвалідів 1-ї та 2-ї груп. Дисциплінарний А. о. застосовується відповідно до Тимчас. дисципл. статуту Збройних Сил України. Як дисциплінарне стягнення, він накладається на строк до 10 діб. А. о. з утриманням на гауптвахті є одним з найсу-воріших заходів впливу, і до нього вдаються тоді, коли інші заходи, вжиті командиром (начальником), вияви лись неефективними. Кількість днів перебування заарештованого на гауптвахті вираховується із щорічної відпустки, але не більш як на половину терміну відпустки.

А. о. застосовується як один з видів процес, примусу при провадженні крим. справ щодо обвинуваченого чи підозрюваного, коли є підстави вважати, що вони можуть ухилятися від слідства чи суду або від виконання вироку, перешкоджати встановленню істини чи займатися злочинною діяльністю. А. о. може застосовуватись у справах про злочини, за які законом передбачено позбавлення волі на термін більше року. Однак якщо обвинувачений не має пост, місця проживання, порушує ін. запобіжні заходи, застосовані до нього, своїми діями перешкоджає встановленню істини у справі, продовжує злочинну діяльність, то він може бути підданий арешту, якщо за скоєний ним злочин передбачено і більш м'яке покарання. Особи, до яких застосовано як запобіж. захід взяття під варту, утримуються, як правило, в слідчих ізоляторах, інколи — в тюрмах. Перебування під вартою не повинно перевищувати 2 місяців. Цей термін може бути продовжений у разі особливої складності розслідування і відсутності підстав для зміни запобіж. заходу: районним прокурором — до З місяців, прокурором області — 6, Генеральним прокурором України — до 9 місяців. У виняткових випадках до осіб, що скоїли тяжкі чи особливо тяжкі злочини, арешт продовжується до 1,5 року. Застосовувати А. о. є правом, а не обов'язком органів розслідування, прокурора чи суду. А. о. як запобіж. захід не є крим. покаранням. Але при позбавленні волі, направленні в дисциплінарний батальйон він включається у термін покарання з розрахунку день за день, при виправних роботах — один день за три. Арешт як запобіжний захід може бути накладено на майно або на поштово-телеграфну кореспонденцію (див. Арешт і виїмка поштово-телеграфної кореспонденції, Арешт

Майна). В. В. Скибицький.

 

Схожі за змістом слова та фрази