Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Д-дау arrow ДАНІЯ
   

ДАНІЯ

Королівство Данія - держава в Зх. Європі, на п-ові Ютландія та прилеглих островах (найбільші з них - Зеландія, Фюн, Лолланн, Фальстер, Борнгольм).

В адм. відношенні Д. поділяється на 14 районів (амтів). Д. належать Фарерські острови та о. Гренландія, які користуються внутр. автономією.

Державний лад. Д.- конституційна монархія. Діючу конституцію прийнято 1953. Глава д-ви - король (королева). Законодавча влада належить королю і однопалатному парламентові - фолькетингові, який обирається населенням строком на 4 роки. Виконавчу владу здійснює уряд, призначуваний королем і очолюваний прем'єр-міністром; уряд відповідальний перед фолькетингом.

Природа. Берегова лінія Ютландії та островів розчленована численними затоками й протоками (особливо на Сх.); вздовж берегів - дюни, подекуди марші, вати. Рельєф переважно рівнинний, погорбований. Найвища точка Д.- Ідінг-Сков (вис. 172 м) на Сх. Ютландії. Незначні поклади каоліну, крейди, бурого вугілля, торфу, нафти. Клімат помірний, морський. Пересічна т-ра січня бл. 0°, липня +15, +16°. Річна сума опадів 600-900 мм; часто бувають тумани. Багато коротких річок і невеликих озер. Численні болота інтенсивно осушуються. Переважають дерново-підзолисті, на Сх.- бурі лісові грунти, на узбережжях - лучні алювіальні. Під лісами - бл. 10% тер. країни (бук, дуб, сосна, ялина).

Населення. Понад 98% нас. становлять датчани (1975). Живуть також німці, фарерці, гренландці. Офіц. мова - датська. Пересічна густота нас- понад 118 чол.

на 1 км2 (1978). Понад 80% нас. живе в містах. Найбільші міста: Копенгаген, Орхус, Оденсе, Оль-борг.

Історія. В кін. 1-го тис. до н. е. на тер. сучас. Д. жили герм. племена англів, ютів, герулів, саксів, кімврів. У 5-6 ст. з Пд. Скандінавського п-ва в Ютландію переселилися дани (у 8 ст.- осн. маса нас. Д.). В 6-8 ст. розгорнувся процес класового розшарування. У 8-11 ст. дат. вікінги нападали на узбережжя Зх. Європи, в 9 ст. завоювали Пн.-Сх. Англію, в 10 ст.- Нормандію (Пн. Франція). У 8 ст. почався процес політ. об'єднання країни. В 10 ст. засновано єдине дат. королівство. За короля Кнуда І Великого (1018-35) Д. на деякий час підкорила Норвегію та Англію. Бл. 960 Д. офіційно прийняла християнство. В 11-12 ст. поширився процес феодалізації. В 1086 вибухнуло перше велике сел. повстання. В 12 ст. мали місце династичні зв'язки між дат. двором і нащадками Володимира Мо-номаха. В 12-13 ст. дат. королі захопили землі поморських слов'ян та естів (Пн. Естонія перебувала під пануванням Д. до 1346). Але після поразки від нім. феодалів 1227 Д. втратила більшість цих володінь. Із серед. 13 ст. країну охопили феод. мілсусобиці. Ганза, скориставшися з ослаблення країни, 1370 домоглася значних привілеїв у Д. Розквіт зовн. могутності Д. припав на період правління Маргарити Датської (1375- 1412). Дат. королі на тривалий час здобули норв. (1380-1814) і швед. (1389-1435; 1448-1523) корони. На з'їзді феод. знаті 1397 було проголошено Каль-марську унію Д., Швеції (з Фінляндією) та Норвегії (з Ісландією). В 1460 до Д. було приєднано Шлез-віг і Гольштейн. У 15-16 ст. остаточно утвердилися феод.-кріпосницькі відносини, відбувалися численні сел. повстання (1441-43 та ін.). Проведення 1536 королівської лютеранської Реформації сприяло посиленню позицій дворянства. Зазнавши поразок у численних війнах зі Швецією (16-17 ст.) і в Тридцятилітній війні 1618-48, Д. втратила Сконе (пд.-зх. частину Швеції), Сх. Норвегію, о-ви у Балтійському м. В 17 ст. у Д. встановився абсолютизм (юридично 1665). Криза кріпосництва, сел. заворушення привели до скасування кріпосного права (закони 1788, 1800) та поширення капіталістичних відносин. Внаслідок поразки у війні 1807-14 з Великобританією і Швецією Д. втратила Норвегію і о. Гельголанд. У період революцій 1848-49 в Європі в Д. посилився масовий нар. рух за політ. права. За конституцією 1849 Д. стала обмеженою монархією. В 50-60-х рр. у Д. ліквідовано залишки феодалізму, поміщицькі землі викуплено селянами. В результаті війни 1864 з Пруссією та Австрією Д. втратила Гольштейн, Шлезвіг і герцогство Лауенбург. У 70-х рр. 19 ст. розгорнувся робітн. рух, виникли перші профспілки і с.-д. орг-ції. На поч. 20 ст. економіка країни залишалася в осн. аграрною. Під час 1-ї світової війни Д. дотримувалася нейтралітету. Під впливом Великого Жовтня в Д. 1917-20 посилився робітн. рух. У 1919 засновано Компартію Д. В 1924 Д. встановила дипломатичні відносини з СССР. У 30-х рр. швидко розвивалася дат. пром-сть, уряд провів ряд соціальних реформ. 9. IV 1940 Д. окупували нім.-фашист. війська. Дат. уряд 1941 приєднався до "Антикомінтернівського пакту". З 1942 в країні розгорнувся Рух Опору, який очолювали комуністи. 5./ 1945 нім. війська в Д. капітулювали перед англ. збройними силами. 9.V 1945 Рад. Армія визволила о. Борнгольм. Тимчасовий демократичний уряд із представників Руху Опору (1945) провів чистку держ. апарату та деякі соціальні реформи. З 1945 Д.- член ООН. Після війни при владі перебували уряди, основу яких становила С.-д. партія Д. (крім 1945-47, 1950-53, 1968-71, 1973-75). Взявши участь у Маршалла плані (1948-52), Д. потрапила в екон. і політ. залежність від США, 4.IV 1949 вступила до НАТО. З 1951 на о. Гренландія розміщено амер. військ. бази, 1961 створено об'єднане дат.-за-хіднонім. командування на Балт. м. В 60-х рр. в економіку Д. активно проникав іноз. капітал. Трудящі, керовані компартією, посилили боротьбу за поліпшення умов життя, за міцний мир. У 1960- 72 Д.- член Європейської асоціації вільної торгівлі, з 1973 - член Європейського економічного товариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі, Євратома, з 1979 - Європ. валютної системи. У 1974 Д. переживала гостру політ. кризу. Між Д. і СРСР підписано ряд угод (1968-71, 1973, 1975) про екон., наук.-тех. і культур. співробітництво. Політичні партії, профспілки. Соціал - демократична партія Данії (СДПД), засн. 1871. Венстре-Ліберальна партія, засн. 1870. Разом із СДПД створює урядову коаліцію (з 1978). Партія прогресу, засн. 1970. Об'єднує дрібну буржуазію міста. Консервативна народна партія, засн. 1915. Виражає інтереси великої буржуазії та поміщиків. Радикальна Венстре, засн. 1905. Виражає інтереси дрібної буржуазії та ліберальної інтелігенції. Християнська народна партія, засн. 1970. Бурж.-клерикальна. Демократи центру, засн. 1973 на базі правого крила СДПД. Соціалістична народна партія (СНП), засн. 1959. Об'єднує частину робітників, службовців, інтелігенції. Л і -ві соціалісти, засн. 1967 лівим крилом СНП. Комуністична партія Данії, заснована 1919. Центральне об'єднання профспілок Данії. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок.

Господарство. Д.- індустріально-агр. капіталістична країна з експортною орієнтацією г-ва. В економіці значну роль відіграють великі монополії та іноз. капітал. Пром. виробн. базується значною мірою на імпортній сировині, що зумовлює зростання зовн. боргу країни (51 млрд. крон, кінець 1977). Заг. криза капіталістичного г-ва 70-х рр. призвела до подорожчання життя в країні - за 1970-76 на 69,8%; зростає безробіття (204 тис. чол. на кін. 1977).

Промисловість. В пром-сті створюється понад 40% нац. доходу і бл. 60% вартості експорту країни. Енергетика Д. базується на довізному паливі (гол. чин. нафті і нафтопродуктах). Видобувають у невеликій кількості буре вугілля, каолін, на шельфі Північного м.- нафту (500 тис. т, 1977). Осн. галузі пром-сті: машинобуду

Данія

вання (судна, суднові дизелі, с.-г. машини, електротех. й радіоелектронні вироби, прилади, устаткування для цем. і харч. пром-сті тощо), хім. (мінеральні добрива, синтетичні смоли і пластмаси, мед. препарати), харч. (особливо м'ясо-мол. і рибна). Розвивається нафтопереробка (три нафтопереробні з-ди заг. потужністю 11,3 млн. т нафти на рік). Виробн. буд. матеріалів, зокрема цементу; підприємства легкої, меблевої, скляної і фарфорової (відомий копенгагенський фарфор) пром-сті. Гол. пром. центри: Копенгаген, Орхус, Оденсе, Ольборг. Сільське господарство Д. відзначається високою продуктивністю й товарністю. Характерні концентрація виробн., розорення дрібних фермерів. Провідною галуззю є тваринництво м'ясо-мол. напряму, частка якого становить бл. 90% всієї товарної продукції с. г. Поголів'я (млн., 1977): великої рогатої худоби - 3,1, свиней - 8,2. Розвинуте птахівництво. Землеробство спеціалізується на вирощуванні кормів. Під кормовими культурами - бл. 90% оброблюваної площі. Вирощують також ячмінь, пшеницю, картоплю. Розвинуті рибальство (1,9 млн. т риби, 1977), звірівництво.

Транспорт. Найважливіший вид транспорту - морський (понад 50% внутр. і 80% зови. торг, перевезень). Тоннаж торг. флоту - 5365 тис. брутто реєстрових т (1977). Найбільший мор. порт - Копенгаген. Залізничне поромне сполучення між п-овом Ютландія і о-вами та сусідніми країнами. Довжина з-ць (з урахуванням поромів) - 4245 км, автошляхів - 55,9 тис. км. Міжнар. аеропорт Каструп (Копенгаген). Зовнішня торгівля. Данія експортує мол. продукти, яйця, м'ясо і м'ясопродукти, живу худобу, рибу, технічні й харчові жири, судна, електротех. устаткування й машини для харч. і цем. пром-сті; імпортує нафту й нафтопродукти, мінеральну сировину, метали, с.-г. машини, верстати, автомашини та ін. Гол. торг. партнери - країни Європейського економічного товариства, Швеція. Частка країн - членів РЕВ у зовнішньоторг. товарообороті Д. становить 4,2% (1976).

Грошова одиниця - крона. За курсом Держбанку СРСР 100 крон = 12,87 крб. (березень 1979).

А. П. Ревенко.

Медичне обслуговування. В 1972 у Д. було бл. 42,2 тис. лікарняних ліжок (8,4 ліжка на 10 тис. ж.) у 1973 мед. допомогу подавали 10,8 тис. лікарів (1 лікар на 471,7 ж.). Лікарів готують 7 вищих мед. навч. закладів. Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Поч. ланка системи освіти Д.- дитсадки. Вік обов'язкового навчання - від 7 до 16 років. Термін навчання у поч. школах - 7 років (у 1974/75 навч. р.- понад 559,7 тис. учнів), у молодших серед. (реальних) школах - 2-З роки, у старших серед. школах (гімназіях) - 3-2 роки (в 1974/75 навч. р.- понад 224,7 тис. учнів); у профес.-тех. уч-щах - 1-3 роки (в 1973/74 навч. р.- понад 131,4 тис. учнів). 90% дітей навчаються у безплатних держ. школах. Вищу освіту здобувають у 5 ун-тах, 25 ін-тах і коледжах (у 1975/76 навч. р. налічувалось в ун-тах 50,8 тис, в ін-тах і коледжах - 26,2 тис, у пед. вузах - 22,2 тис. студентів). Найбільші вузи: ун-ти в Копенгагені (засн. 1479) та Орхусі (засн. 1928), інженерна академія Д. (засн. 1957), тех. ун-ти в Копенгагені. Наук. установи: Датська королівська академія наук і л-ри (засн. 1742), Академія красних мистецтв (засн. 1754), Дат. академія тех. наук (засн. 1937), понад 20 ін. н.-д. установ. Б-ки: Королівська й Муніципальна в Копенгагені, Публічна в Орхусі тощо. Музеї: Нац. королівський красних мистецтв, Королівський морський у Копенгагені, будинок-музей Г.-К. Андерсена в Оденсе та ін.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1975 в Д. виходили 49 щоденних газет заг. тиражем 1,7 млн. прим., бл. 30 тижневиків тиражем 2,8 млн. прим., 150 журналів і 300 місц. газет. Осн. щоденні газети: "Актуельт"("Актуально", з 1872) - орган с.-д. партії, "Берлінгске ті-денне" ("Відомості Берлінга", з 1749) - консервативна, "Б. Т.". ("Берлінгске тіденне", з 1916), "Політікен" ("Політика", з 1884), "Екстрабладет" ("Екстрена газета", з 1904). Орган Компартії Д. "Ланд ог фольк" ("Країна й народ", з 1941). Інформ. агентство Рітсаус-бюро засн. 1866, акціонерне т-во. Радіомовлення - з 1925, телебачення - з 1954. Перебувають під контролем урядової служби "Датське радіо". о. В. Ткачов. Література. З давніх часів в Д. склалася багата усна нар. творчість. Перші писемні пам'ятки (лат. мовою) датуються 12 ст. Відомою є істор. праця Саксона Граматика "Діяння датчан" (12-13 ст.). В 13-14 ст. все більшу роль відігравали пам'ятки дат. мовою, значною мірою перекладні. Пожвавленню літ. життя сприяла Реформація і початок книгодрукування в Д. Переклад Євангелія К. Пе-дерсеном послужив основою для розвитку дат. літ. мови. У 18 ст. в Д. проникли ідеї Просвітительства, найвизначнішим діячем якого був комедіограф Л. Гольберг. В поезії Г.-А. Брорсона, драматургії Й. Евальда помітні сентименталістські настрої. В творчості Є. Баггесена, П.-А. Гейберга, М. Бруна знайшли відображення ідеї Великої франц. революції. З поч. 19 ст. провідним напрямом у л-рі став романтизм. Найвизначніший його представник - А.-Г. Еленшлегер. Романтизм знайшов свій вияв і в творчості Н.-Ф.-С. Грундтвіга, С.-С. Бліхера. К. Вінтера та ін. У творах К.-В. Бредаля 30-х рр. і Й.-Л. Гейберга 40-х рр. посилилися реалістичні тенденції. Всесвітнє визнання здобули казки та історії Г.-К. Андерсена. Попередник сучас. л-ри екзистенціалізму - С. К'еркегор. Провідна роль у формуванні сканд. реалізму належить критикові Г. Брандесу. Визначним дат. реалістом 19 ст. був Є.-П. Якобсен. Нова дат. л-ра представлена творами Г. Понтоппідана, Г. Драхмана, Г. Банга, К. Г'єллерупа, Й.-В. Єнсена. Важливим етапом розвитку л-ри Д. була творчість першого дат. Пролет. письменника М. Андерсена-Нексс. З прогресивних позицій виступили В. Гейнесен і О. Гельстед.

У 20-30-х рр. розвивалася соціально-критична проза - романи Г.-Р. Кірка, Е. Крістенсена, Г. Шерфіга, К. Беккера, М. Клітгора, драматургія К. Мунка, К.-Е. Сої,и К. Абелля. З'явилися й твори Й. Нільсена, К. Сеннербю, Г.-К. Браннера, К. Бліксен, К. Мікаеліс та ін. В роки 2-ї світової війни багато письменників брали участь у Русі Опору. У післявоєнний період з творами, в яких порушуються актуальні проблеми суспільного життя, виступили Г. Вульф, Т. Дітлевсен, П. Шальдемосс, Г.-Л. Єпсен. Письменникам, що прийшли в л-ру в 60-70-і рр., притаманні пошуки нових форм, філос. осмислення дійсності, гостра реакція на соціальні конфлікти сучас. суспільства (В.Серенсен, П. Себерг, Б. Андерсен, С. Гольм). На Україні видано твори Г.-К. Андерсена, М. Андерсена-Нексе, Є.-П. Якобсена, Г. Кірка, Г. Шерфіга та інших.

Архітектура. На тер. Д. від часів вікінгів збереглися залишки фортець Треллеборг на о. Зеландія, Аггерсборг поблизу Лім-Фйорда. В 10-13 ст. будувалися базилікальні церкви (церква Богоматері в Роскілле, 11 ст.), масивні хрестовокупольні собори (в Рібе та Віборгу), своєрідні круглі церкви на о. Борнгольм. В романський період зводилися оборонні споруди (замки Себорг і Вордінгборг на о. Зеландія, башта Баструп та ін.). В готичний період (поч. 13-30-і рр. 16 ст.) споруджено величні собори в Роскілле та Оденсе, прямокутні в плані замки з масивними стінами й баштами (замок Спетруп в р-ні Віборга). Для архітектури 16 - 1-ї пол. 18 ст. характерне буд-во палаців, громад. і житл. будинків, в декорі яких спочатку виявлялися риси ренесансу (біржа й палац Росенборг у Копенгагені, замки-резиденції Кронборг і Фредеріксборг на о. Зеландія), пізніше - барокко й рококо (ансамбль Амалієнборг, арх. Н. Ейтвед, Н. Жарден). У 2-й пол. 18 - 1-й пол. 19 ст. розвивався класицизм (арх. К.-Ф. Гарсдорф, К.-Ф. Гансен, М.-Г. Біннесбель). В архітектурі Д. кін. 19 - поч. 20 ст. стверджувалася нац. романтика (нова ратуша в Копенгагені, арх. М. Нюроп), у 20-х рр. 20 ст.- неокласицизм (будинок поліцейського управління в Копенгагені, арх. Г. Кампман і О. Рафн), з 30-х рр. поширився функціоналізм (ун-т в Орхусі, 1932-46, арх. К.-О. Фіскер та ін.; будинок аерокомпанії "САС" у Копенгагені, 1959, арх. А. Якобсен). Після 2-ї світової війни частково реконструюються й забудовуються міста Оденсе, Копенгаген (арх. С.-Е. Расмуссен та ін.), відбудовуються міста Ренне і Нексе; створюються нові житл. комплекси.

Образотворче мистецтво. На території Д. збереглися статуетки з янтарю, наскельні зображення, що належать до доби неоліту й бронзи, срібні посудини з часів заліз. віку. У розписах романських церков був помітним візант. вплив. У 1754 засновано АМ у Копенгагені, що сприяло розвиткові живопису, скульптури і графіки. У 2-й пол. 18 - на поч. 19 ст. в Данії працювали скульптор Б. Торвальдсен, живописець Н.-А. Абіль-гор та ін. В 1-й пол. 19 ст. провідне місце в живописі посідали К.-В. Еккерсберг, К.-А. Єнсен, А. Мюллер. У традиціях академізму формувалася творчість живописців К. Гансена і В.-Н. Марстранна. З 80-х рр. 19 ст. розквіту досягло вироби, худож. фарфору. В кін.19 - на поч. 20 ст. живописці П.-С. Крейєр, В. Йогансен, А. Єрндорф, скульптор і живописець Т.-Е. Філіпсен зображували природу і простих людей Д. З поч.

20 ст. в Д. поширювалися новітні модерністські течії (В. Шарф, пізніше Е. Альфельт, Е. Якобсен та ін.). В реалістичних традиціях працюють живописці О. Руде, Г. Єнсен, графік Г. Бідструп.

Музика Д. до 12 ст. обмежена жанрами нар. мистецтва - епічними піснями й танцями. Перші зразки профес. культової музики належать до 12 ст., світської - до 15 ст. Профес. муз. твори, в яких відчутний нац. стиль - "Пісні в народному дусі" (1782-90) та зингшпілі "Свято врожаю" (1790), "Весілля Петера" (1793) І. Шульца. Серед композиторів 19-20 ст.- Н. Гаде, І. Гартман, А. Гамерік, П. Ланге-Мюллер, А. Енна. Основоположник сучас. композиторської школи - К. Нільсен. Відомі композитори-К. Рісагер, Н. Бент-сон, Ф. Гефдінг, Е. Гамерік, В. Гольмбое, С. Шульц та ін.; виконавці: співак Н. Меллер, співачки Л. Коппель, Б. Сенберг, К. Шульц; артисти балету К. Сімоне, Г. Кронстам та ін. Музичні театри: Королівський театр, театр "Скала". Визначним виконавським колективом є Оркестр радіо. В Д. працюють 10 симф. оркестрів, 5 консерваторій, спілка музикантів, спілка композиторів. В Копенгагені - музей історії музики (засн. 1898).

О. А. Правдюк.

Театр. Елементи театр. мист. виявлялися вже в творчості старод. сканд. співаків - скальдів. У серед. віки в Д. були поширені містерія, фарс, літургійна драма, мораліте в епоху Реформації розвивався шкільний театр. У 1722 в Копенгагені засновано нац. театр "Датська сцена" (з 1770 - Королівський театр). Розвиток сценічного мист. Д. 18 - поч. 20 ст. пов'язаний з діяльністю письменників Л. Гольберга, А. Еденшлегера, Г.-К. Андерсена, Й.-Л. Гейберга, К.-А. Г'єльструпа, К. Плоугатаін. У Копенгагені, крім Королівського, працювали приватні театри - "Казіно" (1848 - 1937), Нар. театр (засн. 1857), "Дагмартеатр" (1883-1937); у 30-х рр. 20 ст. створено "Робітничий театр" і "Соціальний театр". Після визволення країни від фашизму посилилась увага до п'єс на патріотичні й актуальні сучас. теми. В 60-70-х рр. користуються популярністю приватні стаціонарні театри в Ольборгу (засн. 1878), Оденсе (засн. 1795), Орхусі (засн. 1900); "Новий театр" (засн. 1908) і "Гладсакс-театр" (засн. 1964) в Копенгагені та ін. Провідні театр. діячі: режисери - Б. Ватт-Больсен, С. Бесеков, Е. Тімрот; актори - Б. Квістгор, Г. Віркнер, Е. Готшальк, Ф. Гельмут, Е. Мерк. В Копенгагені працює Держ. драм. школа (1886-1967 діяла при Королівському театрі). І. Г. Посудовська.

Кіно. В 1897 було знято кілька документальних стрічок, а 1903 - ігровий фільм "Страта" (реж. Л. Ельфельт). В 1906 в Копенгагені засн. кіностудію "Нордіск". Серед діячів раннього, т. з. класичного періоду розвитку дат. кіно - режисери У. Гад, А. Блом, Р. Дінесен, актори А. Нільсен, В. Псіландер, О. Фене. Пізніше в Д. створювалися здебільшого сентиментальні мелодрами, на фоні яких виділялись фільми реж. Б. Крі-стенсена, А. Сандберга, К.-Т. Дрейера. Великою популярністю користувалися фільми реж. Л. Лаурітцена за участю акторів Г. Мадсена і К. Шенстрема (Пат і Паташон). Кращі кінострічки воєнного і повоєнного періоду: "День гніву" (1943, реж. К.-Т. Дрейє'р), "Невидима армія" (1945, реж. Й. Якобсен), "Дітте - дитя людське" (1946, реж. А. і Б. Геннінг-Єнсен). В кінопродукції 60-70-х рр. переважають комедійно-розважальні фільми. Соціальні проблеми порушують картини "Дилема" (1963, реж. X. Карлсен); "Уїкенд" (1963), "Двоє" (1964, реж. обох - П. К'єрульф-Шмідт), "Поліцейський" (1976, реж. А. Рефн). Іл. див. на окрем. арк., с. 448 - 449.

Літ.: Серебрянный Л. Р. Физическая география и четвертичная геология Дании. М., 1967; Кан А. С. История скандинавских стран. М., 1971; Кудрина Ю. В. Дания в годы второй мировой войны. М., 1975; Лунд Г. Влияние Октябрьской революции на рабочее движение в Дании. Пер. с дат. М., 1957; Брандес Г. Скандинавская литература, ч. 1-2. Пер. с дат. К., 1902; Кристенсен С. М. Датская литература 1918 - 1952 годов. Пер. с дат. М., 1963; Всеобщая история архитектуры, т. 4-5,7. Л. -М., 1966-69; Гозенпуд А. А. Датский театр. В кн.: История западноевропейского театра, т. 2,4. М., 1957-64.

ДаніяДаніяДаніяДанія

ДаніяДаніяДанія

Данія

 

Схожі за змістом слова та фрази