Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛЕТИКА
   

ПОЛЕТИКА

Григорій Андрійович [11 (22). III 1725, м. Ромен, тепер Ромни Сум. обл. — 27.ХІ (8.ХІІ) 1784, Санкт-Петербург] - укр. громад.-політ. діяч, письменник і перекладач. Навч. 1737—45 в Києво-Могилянській академії разом з Г. Кониським і Г. С. Сковородою. З 1746 — перекладач з лат. і нім. мов у Петерб. АН. З 1748 працює перекладачем у Синоді. Тоді ж почав збирати літописи та стародруки. З лист. 1764 по лют. 1773 П. — головний інспектор Морського шляхетського кадетського корпусу, звідки вийшов у відставку в чині колезького радника. Оселився в Україні. Мав одну з найкращих біблі-

Григорій Полетика - leksika.com.ua

отек свого часу. П. відомий як поборник традиційних прав України-Гетьманщини, послідовний автономіст. Першим виходом П. на арену боротьби за збереження автономного устрою Гетьманщини вважається його діяльність у 1767—69 як депутата від шляхти Лубенського полку в Комісії для складання проекту Нового Уложення (Катерининській комісії). Проте громадсько-політична активність П. виявилася значно раніше, ще у вересні 1763 на з'їзді генеральної, полкової і сотенної старшини у Глухові, метою якого було реформування зак-ва та судочинства. П. виголосив на ньому промову (опубл. О. М. Лазаревським у 1882 під назвою «Речь о поправлении состояния Малороссии»), де виклав програму можливого реформування усіх сфер життя укр. сусп-ва.

Під час роботи в Комісії по складанню Нового Уложення П. виявив себе як лідер укр. депутації і один з найактивніших її діячів. У цей час П. упорядкував збірку «Права, привилегии, преимущества и свободы Малороссийского шляхетства, данные оному от королей польских и великих князей литовских и утвержденныя от Всепресветлейших государей всероссийских, поданных в Комиссию о сочинении проекта нового Уложения июня 20 дня 1768 г.».

Меті утвердження держ. прав укр. нації присвячені, зокрема, твори, написані, ймовірно, в ост. роки життя: «Записка, как Малая Россия во время владения польского разделена была и о образе ее управления», а також «Историческое известие, на каком основании Малая Россия была под Республикой польскою и на каких договорах поддалась Российскому государству без нарушения прав и вольностей», в яких П. залишається вірним своїм ідеалам. Він виступив проти нівелювання України в імперській системі. Малу і Велику Росію П. уявляв як федерацію, об'єднану лише особою монарха і тим самим, по суті, сформулював ідеї, що їх згодом розвинули діячі Кирило-Мефодіївського братства на дещо ін. грунті. П. стояв на позиціях істор. держ.-правового легітимізму, що базувався на укр.-рос. угоді 1654 і був ідеологією «малоросійського» шляхетства та козацтва 18—19 ст. Але П. не просто прагнув збереження традицій, а виступав за широку реорганізацію усіх сфер життя укр. сусп-ва «за прикладом освічених народів». Уклав і 1763 видав «Словарь на шести языках: российском, греческом, латинском, французском, немецком и английском, изданный в пользу учащегося российского юношества». На думку О. М. Лазаревського, П. та його син В. Г. Полетика були авторами «Історії Русів».

Літ.: Лазаревский А. М. Отрывки из семейного архива Полетик. «Киев, старина», 1891, № 4; Онапький Є. Походження Полетик. «Україна», 1917, кн. 1—2; Його ж. Ще про автора «Історії Русів». «Наше минуле», 1918, № 1; Каганов И. Я. Г. А. Полетика и его книжные интересы. (Из истории книжной культуры XVIII в.).

В кн.: Роль и значение л-ры XVIII века в истории рус. культуры. М.—Ленинград, 1966; Омельченко В. Рід Полетик. «Укр. історик», 1967, № 1-2; Литвинова Т. Ф. До питання про істор. погляди та соціальні ідеали Григорія і Василя Полетик. В кн.: Історія сусп. думки Росії та України XVIII — поч. XX ст. Дп., 1992; Хорунжий Ю. Злет і заземлення Григорія Полетики. К., 1994; Когут 3. Рос. централізм і укр. автономія: Ліквідація Гетьманщини. 1760-1830. К., 1996.

Т. Ф. Литвинова.

 

Схожі за змістом слова та фрази