Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УСТАНОВЧІ ЗБОРИ В РОСЇЇ
   

УСТАНОВЧІ ЗБОРИ В РОСЇЇ

- виборна представницька установа, яка після повалення царизму 1917 мала вирішити питання про держ. лад країни та вироблення конституції. Гасло У. з. в Р. набуло поширення у політ, б-бі проти самодержавства на початку 20 ст. і стало популярним серед нар. мас під час Лютневої революції 1917 в Росії. Тому формально гол. завданням Тимчасового уряду Росії вважалося скликання Устан. зборів, про що він заявив 2(25).XІ 1917. Але з різних причин вирішення цього питання затягувалося. Тільки в кін. вересня уряд підготував Положення про вибори до Установчих зборів, яке передбачало пропорц. систему виборів, засн. на заг. виб. праві. Вибори було призначено на 12(25).XI 1917. Після Жовтневої революції 1917 в Росії РНК на чолі з В. І. Леніним, враховуючи популярність ідеї Устан. зборів серед нар. мас, постановою від 27.Х(9.ХІ) 1917 підтвердила цю дату. Через незадовільну підготовку вони відбувалися з 12(25) листопада до поч. 1918. Було обрано 715 депутатів. Більшість місць отримали партії есерів та меншовиків (за більшовиків проголосували лише 24 % виборців, а в Україні — тільки 10 %). 5(18).І 1918 відбулося перше й останнє засідання Устан. зборів. На нього з'явилося бл. 410 депутатів, переважно есери-центристи. Напередодні було розстріляно демонстрації на підтримку Зборів.

Після того як більшість депутатів під головуванням есера-центриста В. М. Чернова відмовилась обговорювати Декларацію прав трудящого та експлуатованого народу 1918, запропоновану від імені ВЦВК Я. М. Свердловим, не визнала декретів рад. влади про мир, землю, більшов. фракція, а за нею і ліві есери покинули засідання. Вночі з 6(19) на 7(20).І 1918 Всерос. ЦВК прийняв декрет про розпуск Устан. зборів, схвалений 3-м Всерос. з'їздом рад. Згідно з постановою цього з'їзду, з текстів ухвалених законів вилучалися усі посилання на Устан. збори. Розпуск Зборів спричинив загострення громадян, протистояння у країні. Есери й меншовики боролися проти рад. влади під гаслом передачі всієї повноти влади Устан. зборам. Частина депутатів переїхала з Петрограда до Самари, де утворила 8.VI 1918 Комітет членів Устан. зборів, який проголосив себе тимчас. верховною владою, що діяла від імені Устан. зборів. У кін. 1918 адмірал О. В. Колчак (самопроголошений «верховний правитель Російської держави») ліквідував цей орган, деяких депутатів було розстріляно. Див. також Конституанта, Українські Установчі збори.

Літ.: История Сов. гос-ва и права, кн. 1. М., 1968; Верт Н. История Сов. гос-ва. 1900-1991. М., 1998.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази