Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОЛЕКСАНДР III
   

ОЛЕКСАНДР III

[Александр III (Олександр Олександрович Романов); 26.ІІ (10.ІІ) 1845, Санкт-Петербург - 20.X (l.XI) 1894, Лівадія, Крим] — рос. імператор (1881—94). Зайняв престол 2(14).III 1881 після вбивства народовольцями батька — Олександра II. Найближчим учителем, вихователем і радником О. III був теоретик самодержавства К. П. Победоносцев, під впливом якого він сприйняв ідею про згубність для Росії її реформування та європеїзації. Побоюючись замаху на своє життя, О. III більшу частину часу проводив у Гатчинському палаці під посиленою охороною військ і поліції, за що сучасники називали його «гатчинським бранцем». О. III був переконаним прихильником монарх, форми правління у Росії, про що свідчить оприлюднення ним 29.IV (ІІ.V) 1881 Маніфесту про непорушність самодержавства. Внутр. політика О. III отримала назву реакційної, внаслідок проведення т. з. контрреформ у Росії у 80—90-х pp. 19 ст., що знайшли своє втілення у ряді законод. актів, спрямованих на посилення адм.-поліц. заходів у країні, скасування реформ Олександра II. Разом з тим у силу екон. розвитку Росії уряд О. III змушений був здійснити деякі заходи, які сприяли дальшому розвитку кап. відносин (скасування подуш. податку з селян, впровадження обов'язкового викупу, зменшення розміру викуп, платежів). У період правління О. III приділялася особлива увага рос. «національній самобутності», здійснювалося адм. переслідування реліг. інакомислення, обмежувалися права осіб неправосл. віросповідання, зокрема іудеїв («Тимчасові правила про євреїв», 1882; зак-во 1886—92 про осіб цієї національності). Стосовно українців та ін. нерос. народів імперії уряд О. III проводив велико-держ. шовініст, політику, що виявлялася у невизнанні їхньої історії, культури, мови і т. п. Зовн. політика Рос. імперії, яку значною мірою спрямовував сам О. III, характеризувалася у 80-х рр. поступовим погіршенням рос.-нім. відносин і зближенням Росії з Францією, що завершилося укладенням франко-рос. союзу 1891—93. За царювання О. III тер. імперії була значно розширена у Серед. Азії — до кордонів з Афганістан ом.

Літ.: Зайончковский П. А. Рос. самодержавие в кон. XIX ст. М., 1970; Твардовская В. А. Александр III. В кн.: Рос. самодержцы (1801-1917 гг.). ?., 1994.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази