Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СТАТУТИ
   

УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СТАТУТИ

- нормат прав, акти, що визначають орг. устрій і порядок діяльності ун-тів. Ун-ти, що виникли в Зх. Європі в Середні віки (12—15 ст.), мали адм. автономію, свою юрисдикцію (ступінь самоврядування був різним) і діяли на основі статутів, які регулювали життя навч. закладів: навч. дисципліни, теми лекцій, порядок викладання, одяг лектора тощо. Першим У. с. у Росії був затверджений 12(23).І 1755 «Проект щодо заснування Московського університету», відповідно до якого ун-т підпорядковувався Сенату. У зв'язку із заснуванням нових ун-тів, зокрема в Казані та Харкові, 5(17).ХІ 1804 було видано перший загальний У. с. У його основу ліг проект, складений В. Н. Каразіним. Відповідно до нього запроваджувалася нім. система автономізації уні-версит. життя. На чолі ун-ту стояла рада професорів, яка обирала ректора (на один рік), відала заміщенням кафедр, визначала порядок навч. процесу, мала статус вченої ради і вищої інстанції університ. суду. Ун-ти були центрами навч. округів, здійснювали керівництво поч. і середніми навч. закладами, виконували цензурні функції. Пщ час правління імп. Миколи І університ. автономію ліквідували. 26.УІІ(7.УІІІ) 1835 введено новий У. с, згідно з яким управління ун-тами перейшло до опікунів навч. округів, підлеглих м-ву нар. освіти. Посади ректорів і деканів залишилися виборними, а строк їх повноважень було продовжено до 4 років. Кандидатури ректорів затверджувалися царем, а професорів — опікуном. Рада професорів втратила самостійність у навч. і наук, справах. Новий статут ліквідував суд. права ун-тів. Для студентів встановлювалися форма одягу і правила поведінки. В ун-тах утворювалися нові ф-ти: філософський (з істор.-філологічним та фіз.-математичним відділеннями), юридичний і медичний. Було внесено істотні зміни до програм викладання. Обов'язковими предметами для всіх ф-тів стали богослов'я, церк. історія і чинне право.

В 1834 було засновано Київ, ун-т св. Володимира. 1842 він отримав новий статут. У ньому дещо розширювалася свобода викладання, вводився інститут доцентів (щоб не посилати викладачів за кордон для підготовки до професор, звання); професорів міг також призначати міністр. В епоху бурж. реформ 60-х pp. 19 ст. автономія ун-тів була відновлена. Прийнятий 18(30).VI 1863 У. с. знову запровадив виборність усіх адм. посад і професорів, відновив права ради професорів, що стала гол. органом університ. самоврядування, а також університ. суд. У статуті 1863 були поєднані нім. принцип самоврядної професор, корпорації і франц. принцип обов'язковості навч. плану і перех. іспитів для студентів. Збережено два вчених ступені — магістра і доктора. Під час посилення самодерж. реакції у 80-х pp. цар. уряд 23.VIII(4.IX) 1884 знову ліквідував авт. статус ун-тів. У грудні 1901 м-во нар. освіти відновило їхню автономію. У. с. діяли до лютого 1917. У рад. час діяльність ун-тів регламентувалася «Статутом вищого навчального закладу СРСР».

З проголошенням держ. незалежності України діяльність ун-тів регулюється відповід. зак-вом, їхніми статутами.

О. О. Самойленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази