Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СМЕРШ
   

СМЕРШ

(скороч. від рос. «Смерть шпионам») — рад. органи військ, контррозвідки в 1943-46. Згідно з пост. РНК СРСР від 19.IV 1943 у складі союзних Наркомату оборони (НКО) і Наркомату Воєнно-мор. флоту (НКВМФ) були утворені відповідно Гол. управління контррозвідки (ГУКР) і Управління контррозвідки (УКР). Прав, статус цих підрозділів регулювався спец, положеннями (затв. Держ. к-том оборони СРСР 21. IV 1943 і 31.У 1943). На фронтах і у військ, округах замість особливих відділів були утв. управління контррозвідки С, а в арміях, корпусах і дивізіях — відділи С.

Нач. ГУКР С. згідно з пост. РНК СРСР від 19. IV 1943 було призначено В. С. Абакумова, який одночасно займав посаду заст. наркома оборони (до 25.IV 1943) і підпорядковувався безпосередньо Й. В. Сталіну. Структурно в 1943 ГУКР С. складалося з 13 відділів і секретаріату. До відання органів С. належали: б-ба зі шпигун., диверс., терорист, та ін. підривною діяльністю іноз. розвідок, з «антирадянськими елементами» в частинах, установах і на кораблях Черв, армії та Воєнно-мор. флоту; вжиття не-обхід. заходів, які виключали можливість безкарних переходів агентів противника через лінію фро нту; виявлення фактів переходу на бік противника військовослужбовців Черв, армії, переховування ними шпигунів і сприяння останнім; б-ба з дезертирством на фронтах; перевірка військовослужбовців та ін. осіб, які перебували в полоні або в оточенні; виконання спец, завдань наркома оборони СРСР. Органи С. під час 2-ї світової війни забезпечували певною мірою ефективність у б-бі з агентурою противника, сприяли кращій організації операт. і профілакт. заходів на фронтах, у при-фронт. смузі та в тилових районах країни. Водночас їх діяльність носила репресив. характер, порушувала права гр-н. Після закін. війни відповідно до пост. Політбюро ЦК ВКП(б) від 4.У 1946 органи С. стали складовими підрозділами М-ва держ. безпеки СРСР, де на їх базі було утворено 3-є Гол. управління військ, контррозвідки.

Літ.: Кокурин А., Петров Н. НКВД - НКГБ -СМЕРШ: структура, функции, кадры. «Свободная мысль», 1997, № 8-9; Лубянка: ВЧК - ОГПУ - НКВД - НКГБ - МГБ - МВД - КГБ. 1917-1960. М., 1997; Коровин В. В. История отечеств, органов безопасности. М., 1998; Божко О. Особливі відділи в системі органів держ. безпеки 1918-1946 рр. «З архівів ВУЧК - ГПУ -НКВД - КГБ», 2001, № 2.

В. Т. Окіпнюк.