Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дов-дом arrow ДОГОВІР
   

ДОГОВІР

у цивільному праві - угода двох або кількох сторін про встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Є підставою виникнення зобов'язань. В СРСР учасниками (суб'єктами) договірних правовідносин можуть бути громадяни й соціалістичні орг-ції. Необхідність використання в комуністичному будівництві товарно-грошових відносин відповідно до нового змісту, який вони мають у плановому соціалістичному г-ві, й таких інструментів розвитку економіки, як господарський розрахунок, гроші, собівартість, прибуток тощо, зумовлюють застосування цивільно-правового Д. Осн. положення, що регулюють зміст (умови), форму, порядок укладення Д., осн. види Д. визначено Основами цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік, респ. цивільними кодексами (див. Цивільний кодекс УРСР) та ін. нормативними актами. Основи докладно регламентують купівлі-продажу договір, житлового найму договір, підряду договір та ін. Д., що укладаються між соціалістичними орг-ціями, є знаряддям конкретизації і виконання держ. планів (див. Господарський договір), їхній зміст має відповідати плановим завданням. Д. має юрид. силу, якщо він укладений у належній формі (усній, письмовій простій, письмовій нотаріальній). Якщо закон не встановлює певної форми Д., то сторони можуть обрати форму Д. на свій розсуд. Д. вважається укладеним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто згоди по всіх суттєвих його умовах. Д. поділяються на односторонні (такі, де одна сторона має лише обов'язки, а інша - тільки права, напр., позики договір) і двосторонні (кожна з сторін має і права, і обов'язки, напр., купівлі-продажу договір). Є Д. кон-сенсуальні (такі, що вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов; до них належить більшість Д., напр., підряду, доручення) та реальні (набувають сили з моменту передачі грошей або речей, які є предметом угоди); платні (напр., контрактація) і безплатні (напр., користування майном без винагороди). Є ще договори на користь третьої особи, Д. основні й додаткові (ті, що не виконують самостійних функцій, а є додатковими до осн. Д., напр., застава майна). Цивільне законодавство визнає й ті Д., які хоч і не передбачені законом, але не суперечать йому і в силу заг. засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.

Літ.: Советское гражданское право, ч. 1. К., 1977.

С. П. Коломацька.

 

Схожі за змістом слова та фрази