Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАРКА
   

МАРКА

(нім. Marke — марка поштова, клеймо, тавро, помітка, від merken— помічати, позначати; нім. Mark, букв. — кордон, рубіж, прикордонна зона) — 1) Знак оплати пошт, відправлення або гербового збору. Найчастіше має форму чотири-, трикутної або круглої наклейки з відповідним графічним (голографічним) зображенням, позначенням вартості (ціни) та ін. атрибутів. 2) Символ, клеймо підприємства, знак фірми на виробах; особливий малюнок, що ідентифікує товари виробника (продавця) і відрізняє їх від аналогічної продукції конкурентів (див. Знаки для товарів і послуг). Порядок реєстрації, використання та захист М. (див. Контрафакція) визначається зак-вом д-ви. В Україні, крім М. поштової, М. гербового збору, М. товарної, застосовуються М. акцизного збору— спец, знаки, якими маркуються укр. та імпортні алк. напої та тютюнові вироби, що підтверджує сплату акцизу, а також легальність в-ва або ввезення на тер. України цієї продукції. М. акциз, збору для алк. напоїв і тютюн, продукції, вироблених в Україні, відрізняються від М. для імпортних алк. напоїв і тютюнових виробів за дизайном і кольором (Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» 1995). Маркування таких напоїв і виробів здійснюється у порядку, передбаченому зак-вом.

Марка поштова - leksika.com.ua

3) Сільська громада в Середні віки у країнах Зх. Європи. Об'єднання сел. дворів, у якому кожна певна частка орної землі перебувала в особистій власності індивід, сел. господарства (алод), а пасовиська, ліси, сіножаті та ін. неподільні зем.

угіддя (альменда) залишалися спільною власністю. Будучи самост. господарською одиницею, М. виступала також у ролі органу сільс. самоврядування, зокрема виконувала певні суд. функції, слідкувала за виконанням селянами рентних зобов'язань. Протягом 12—17 ст. общинні порядки, що оспорювалися феодалами, фіксувалися на общинних зборах і сел. сходах у т. з. Маркових статутах (записах звичаєвого права М.). Найактивнішу роль М. відігравала у житті селян в період раннього Середньовіччя, коли члени громади були вільними. В процесі феодалізації сусп-ва М. поступово потрапляла у залежність від крупних феодалів-власників. Орні зем. наділи, що були власністю сел. сімей, переходили у користування феодально залежних селян. Після переходу майже всіх земель до феодалів М. припинила своє існування.

4) В імперії Каролінгів і в Священій Рим. імперії герм, нації великий прикорд. округ на чолі з маркграфом. Численні М. були утв. в 10—12 ст. за Ельбою і на Дунаї на захоплених у слов'ян землях (Мейсенська, Лужицька та ін. М.). З розвитком феод, відносин більшість М. стала ядром великих феод, князівств (напр., Східна М. — істор. ядро герцогства Австрія, маркграфство Бранденбург та ін.).

5) Марка — грош. одиниця у ФРН (дорівнює 100 пфенігам) та ін. країнах. Запроваджена у Німеччині 1871 як єдина валюта. Назва походить від однойм. старовинної міри ваги — півфунта срібла.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази