Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Е arrow ЕЛЕКТРОННІ ДОКУМЕНТИ
   

ЕЛЕКТРОННІ ДОКУМЕНТИ

— електронні копії документів з паперових оригіналів, а також деякі набори даних, спеціально підготовлених для зберігання, передавання і використання в електрон, цифровому вигляді. Е. д. можуть зберігатися у комп'ютерах у вигляді тексту, графіч. образу, а також у «розібраному» вигляді, коли окр. частини док-та, поняття або елементи даних зберігаються у різних місцях і збирають їх разом лише в момент використання док-та. Концепція Е. д. сформувалася у світі на поч. 80-х pp. 20 ст. через об'єктивну необхідність (потребу в прискоренні обміну док-тами та автоматизації їх оброблення) і завдяки появі персональних комп'ютерів, розвитку засобів передавання даних тощо. Тоді ж почали розробляти інформ. систему органів юстиції. В СРСР, у т. ч. в Україні, було проведено значну роботу з класифікації, уніфікації і стандартизації даних і док-тів, правил складання та оформлення їх, організації єдиного підходу до форм і методів роботи з діловими док-тами на паперових носіях. Ідею стандартизації док-тів було відображено в Основних положеннях Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД).

Роботу щодо стандартизації даних і док-тів для електрон, обміну розпочала на поч. 90-х pp. Європ. екон. комісія ООН. Фахівці розробили правила побудови стандартних повідомлень для електрон, обміну. Зокрема, правила обміну і довідник єдиних наборів елементів даних було об'єднано в стандарті UN/EDIFACT (United Nations Rules for Electronic Data Interchange for Administrations, Commerce and Transport — правила Об'єднаних Націй по електрон, обміну даними в управлінні, торгівлі, на тр-ті), ухваленому Європ. співтовариством і США. Суттєвим нововведенням UN/EDIFACT

є докладно розроблена Угода про електрон, обмін. У сфеpi фінансів загальновизнаним став стандарт, розроблений Співтовариством міжнар. між-банківських телекомунікацій (Society for World Wide Inerbank Financial Telecommunication, SWIFT). Починаючи з 1989 Міжнар. організація із стандартизації (International Standardization Organization, ISO) дотримується стандарту на Е. д. і обмін Office Document Automation/Office Document Interchange Format (ODA/ODIF). Цей стандарт визначає вимоги до структури і профілю док-тів, формату обміну, структури змісту знаків, графіків та ін. специфікації. Осн. відмітними ознаками класу ділових док-тів є наявність у них юрид. сили та юрид. достовірності. Природа Е. д. вимагає специф. підходу до цих питань; визначення такого підходу є одним з вузлових моментів у застосуванні Е . д. В Україні діє Держстандарт 6.10.4—84 «Надання юридичної сили документам на машинному носії і машинограмі, що створюються засобами обчислювальної техніки». Хоч положення його багато в чому застаріли і не відбивають сучас. вимог, проте він дає основу для застосування Е. д. Певним орієнтиром у розв'язанні проблеми нац. стандарту Е. д. може служити Закон Рос. Федерації «Про інформацію, інформатизацію і захист інформації» (1995), в якому проголошено, що «документ, одержаний з автоматизованої інформаційної системи, набуває юридичної сили після його підписання посадовою особою у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації» (п. 2 ст. 5), а також, що «юридична сила документа, який зберігається, обробляється і передається за допомогою автоматизованих інформаційних і телекомунікаційних систем, може підтверджуватися електронним цифровим підписом» (п. З ст. 5). Питання про спосіб надання юрид. сили або визнання достовірності Е. д. в конкретній інформ. системі має визначатися окремо. В Україні запроваджується кілька великих держ. проектів інформ. систем, у межах яких планується створення Єдиних реєстрів фіз. і юрид. осіб, автотранспорту, об'єктів нерухомого майна тощо. В органах юстиції планується створення кількох комп'ютерних систем у масштабі д-ви (реєстрів нормат. актів, спадкових справ, обмежень на відчуження майна тощо).

 

Схожі за змістом слова та фрази