Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міщ-молд arrow МОВА НАУКИ
   

МОВА НАУКИ

— сукупність засобів формулювання і обгрунтування положень науки, понятійний апарат наукової теорії разом із методами доказу та підтвердження. Поняття "М. н." є абстракцією, за допомогою якої в логіці науки вивчається структура знань. До "звичайної" мови уподібнюються формально-логічні засоби М. н., тобто правила побудови доказів розглядаються за аналогією з граматичними правилами. М. н. розглядається також як "звичайна" мова, до словника якої додаються особливі терміни і знаки для вираження наук. понять, а до граматики — деякі розділи логіки і математики. Філос. проблема оцінки наук. теорії як кроку до абс. істини набуває форми оцінки виражальних можливостей мови даної теорії, здійснюваної, зокрема, методами семантики. Як і кожна наук. абстракція, абстракція М. н. пов'язана з плідними засобами досліджень і корисними аналогіями і водночас вимагає обережного користування. Насправді понятійний апарат теорій та використовувані ними засоби доказу мають не лінгвістичну природу. Аналіз М. н. неминуче потребує використання філос., діалектико-матеріалістичних ідей про роль абстракцій у наук. відображенні дійсності.

Літ.: Попович М. В. О философском анализе языка науки. К., 1966: Попович М. В. Философские вопросы семантики. К., 1975; Костюк В. Н. Методология научного исследования. К.— Одесса. 1976.

М. В. Попович.

 

Схожі за змістом слова та фрази