Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТОКСИКОМАНІЯ
   

ТОКСИКОМАНІЯ

[від пізньолат. - отруйний, з грец. тонкої; — такий, що використовується для змащування стріл (тобто отруйний), і — безумство, нестяма, пристрасть, захопленість] — хворобливий розлад, що виникає внаслідок вживання однієї або кількох психоактивних речовин (які специфічно діють на центральну нервову систему та не належать до наркотичних) і характеризується проявами психіч. та фіз. залежності, нагальною потребою у їх повтор, вживанні. Діапазон речовин з токсикоманіч. потенціалом надзвичайно широкий — від медикаментозних речовин до тех. розчинників та засобів побут, хімії. Будь-яка токсикоманічна речовина в установленому порядку може бути визнана наркотичною. Згідно із Законом України «Про психіатричну допомогу» (2000) діагноз псих, розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнар. стандартів діагностики та Міжнар. стат. класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих МОЗ України для застосування в Україні. У Міжнар. класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), яка діє в Україні, виділені синдромальні рубрики псих, та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин. Серед таких розладів виділяють: гостру інтоксикацію, вживання зі шкідливими наслідками, синдром залежності, стан припинення, пси-хотичні розлади.

Вживання психоактивної речовини викликає гостру інтоксикацію, що призводить до розладів свідомості, когнітивних (пізнавальних) ф ункцій, сприйняття, емоцій, поведінки.

Вживання зі шкідливими наслідками діагностується, коли наявна шкода для психіки або фіз. стану особи внаслідок вживання психоактивних речовин. Про наявність синдрому залежності свідчить сукупність фізіол., поведінкових та когнітивних проявів, за яких вживання психоактивної речовини починає переважати в системі цінностей індивіда. Осн. характеристикою синдрому залежності є потреба (часто сильна, іноді нездоланна) у вживанні психоактивної речовини. Стан припинення характеризується групою симптомів, які виникають у разі повного або часткового припинення вживання речовини після її тривалого вживання у великих дозах. Перебіг цього синдрому співвідноситься з типом речовини і дозою її вживання, що передує утриманню від її вживання. Псих, та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не позбавляють осіб здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Така здатність може бути порушена при розвитку психотич. стану внаслідок інтоксикації, синдрому припинення, а також при виражених інтелектуально-мнестичних та особистісних порушеннях.

Див. також Наркоманія, Неосудність.

Літ.: Бабаян 3. А., Гонопольский М. X. Наркология. М., 1987.

А. І. Цубера.