Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стрих-судн arrow СУДАН
   

СУДАН

Демократична Республіка Судан — держава на Пн. Сх. Африки. На Пн. Сх. омивається водами Червоного м. В адм. відношенні поділяється на 18 провінцій.

Державний лад. С.— республіка. Діюча конституція прийнята 1973. Глава д-ви, уряду і верховний головнокомандуючий — президент, що обирається населенням на 6 років. Законодавчу владу здійснюють президент і однопалатні Нац. нар. збори (ННЗ; 151 депутат, що обирається населенням або призначається президентом на 4 роки), виконавчу — уряд.

Природа. Більша частина країни — плато заввишки 300—1000 м, на Пн. якого простягаються Лівійська та Нубійська пустелі. На крайньому Пд. підносяться відроги Центральноафриканського нагір'я (вис. до 3187 м, г. Кіньєті — найвища точка країни), на Зх.— плато Дарфур і Кордофан, на Сх.— відроги Ефіопського нагір'я. Вздовж узбережжя простягається неширока примор. низовина. Поклади міді, золота, хрому, заліза, марганцю, нафти, мармуру, гіпсу. Клімат на Пн. тропічний, пустельний, дуже жаркий і посушливий, на Пд. екваторіальний, мусонний. У Хартумі пересічна т-ра січня +22°, липня +33°. Опадів на Пн. до 20 мм, в серед. частині країни — 100—300 мм, на крайньому Пд.— понад 1000 мм на рік. Гол. ріка — Ніл та її витоки Білий Ніл і Голубий Ніл. На Пн. поширена злаково-чагарникова і чагарникова пустельна рослинність на пустельних тропічних грунтах, на Пд.— савана на червоно-бурих грунтах, в гірських районах на крайньому Пд. та Сх.— гірські ліси. По долинах річок ростуть галерейні вічнозелені ліси. В країні створено національні парки Діндер, Німуле, Південний та заповідник Ерковіт. Населення. Майже половину населення С. становлять араби; живуть також народи беджа, нубійці, дичка, азанде, нуер, шилук та ін. Держ. мова — арабська. Пересічна густота нас.— бл. 8 чол. на 1 км3 (1982, оцінка). Міське населення становить 20,4% (1976). Найбільше місто Хартум.

Історія. Тер. сучас. С. була заселена з часів кам'яної доби. Значну частину цієї території (в давнину— країна Куш, з 10 ст. до н. е.— Нубія) населяли семіто-хамітські та кушитські племена, до яких з 2-го тис. до н. е. примішувалися негроїдні елементи, які проникали з Пд. В 3-му тис. до н. е. єгип. фараони здійснювали грабіжницькі походи на Куш, вивозячи звідти рабів та золото і слонову кістку. В 16—12 ст. до н. е. тер. сучас. С. перебувала під владою Старод. Єгипту. Бл. 8 ст. до н. е. на ній виникла рабовласн. д-ва — Нільська Ефіопія (з 6 ст. до н. е. — Мероїтське царство). На поч. 4 ст. н. е. значну частину тер. С. захопило Аксумське царство. До 7 ст. н. е. на його території виникли християнські д-ви Алоа, Мукурра, Нобатія. З серед. 7 ст. на тер. сучас. С. почали проникати араби, що супроводилося поширенням ісламу. В кін. 14 — на поч. 16 ст. тут виникли мусульм. феод. д-ви (Дарфурський султанат, Сеннар та ін.). В 1820—22 більшу частину тер. сучас. С. завоював правитель Єгипту Мухаммед Алі. С. був формально включений до Османської імперії, владу якої визнавав Єгипет. У кін. 60 — на поч. 70-х рр. 19 ст. в С. посилився вплив Великобританії. Жорстока експлуатація місц. населення тур.-єгип. владою та англ. колонізаторами викликала 1881 антиколоніальне повстання, яке очолив Магді Суданський. У ході повстання на тер. С. було створено незалежну феод.-теократичну д-ву. В 1898 англо-егип. війська розгромили повстанців. У 1899 Великобританія змусила Єгипет укласти угоду, за якою С. було оголошено спільним володінням (кондомініумом) Великобританії та Єгипту. В умовах заг. піднесення нац.-визвольного руху на Сх., що розгорнувся під впливом Великого Жовтня, в С. виникли перші політ. орг-ції. Під час 2-ї світової війни 1939—.45 суданські військ. частини брали участь у бойових діях проти військ фашист. д-в у Ерітреї, Єгипті, Лівії, Тунісі. Після війни в країні посилився нац.-визвольний рух. У 1946 засновано Суданську компартію. В листопаді 1955 англ. і єгип. війська виведено з С. В грудні 1955 суданський парламент ухвалив рішення про проголошення з 1. І 1956 С. незалежною д-вою. В 1956 С. встановив дипломатичні відносини з СРСР. Між СРСР і С. було укладено довгострокові угоди про торг. (1959, 1961), екон. і тех. (1961, 1969) співробітництво. 17.XI 1958 в С. внаслідок військ. перевороту до влади прийшла Верх. рада збройних сил, яка розпустила парламент, заборонила діяльність політ. орг-цій, всіляко заохочувала іноз. капіталовкладення в економіку країни. Реакційна внутр. політика уряду С. викликала 1964 широкий нар. рух, який привів до влади уряд Об'єднаного нац. фронту, до складу якого ввійшли комуністи. В грудні 1965 в С. до влади прийшов реакційний блок бурж.-поміщицьких і феод.-племінних верств. 25.V 1969 армійські кола здійснили держ. переворот. Країна стала офіційно називатися Демократичною Республікою С. В С. було здійснено прогресивні перетворення. Проте згодом у рядах демократичних сил С. виникли розбіжності, які посилилися в результаті підступів імперіалістичної агентури і діяльності правих сил. 19.VII 1971 група лівонастроєних офіцерів спробувала зі зброєю в руках захопити владу. Репресії проти учасників цієї змови поширились і на компартію, яка змушена була перейти в підпілля. До влади прийшли прозахідні право націоналістичні сили, які взяли курс на альянс з силами імперіалізму, гол. чин. США. Антинар. політика уряду С. поставила країну на грань екон. краху. Невдоволення існуючим у С. режимом охопило всі верстви суспільства. В С. активізувалася діяльність нац.-патріотичних сил. В кін. 1981 — на поч. 1982 в багатьох містах С. відбулися виступи, спрямовані проти внутр. політики і прозахідного зовнішньополіт. курсу уряду. З

1956 С— член ООН. С член Організації африканської єдності.

І. Д. Шевченко.

Політичні партії, профспілки. Суданський соціалістичний союз (ССС), засн. 1972. Єдина легальна партія в країні. Суданська комуністична партія, засн. 1946. Діє нелегально. Загальна федерація робітничих профспілок Судану (засн. 1950) і Федерація профспілок службовців Судану діють під контролем ССС.

Господарство. С.-економічно слаборозвинута агр. країна з експортною орієнтацією г-ва, гол. чин. на виробн. бавовни. В економіці значні позиції посідає іноз. капітал (зокрема Великобританії). Орієнтація країни на капіталістичний шлях розвитку, антинар. політика уряду в останні роки призводять до загострення внутр. соціально-екон. проблем. Швидкими темпами зростають податки та ціни, безробіття, дефіцит платіжного балансу; рівень інфляції 1981 становив 50% .У с. г. зайнято бл. 80% самодіяльного населення і створюється понад 38% валового внутр. продукту, воно дає бл. 90% сировини для пром-сті. С.-г. виробн. не задовольняє потреб країни у продовольстві. В обробітку — лише 3% тер. країни. Характерна багатоукладність, поряд з невеликими сел. г-вами існують великі товарні приватні та держ. ферми. Збереглися феод. пережитки, поширена оренда землі. Гол. експортні культури — бавовник (довговолокнисті сорти), кунжут (до 20 % світового збору), арахіс. Для власного споживання вирощують пшеницю, сорго, просо; з технічних — цукр. тростину та ін. За виробн. гуміарабіку (клейка речовина, що виділяється деякими видами акацій) країна посідає провідне місце в світі. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз, верблюдів, мулів, коней та ін. Пром-сть розвинута слабо. В ній створюється понад 8% валового внутр. продукту. В невеликій кількості видобувають залізну, хромову і марганцеву руди, нафту (в м. Порт-Судані діє нафтопереробний з-д). З галузей обробної пром-сті найрозвинутіші харчосмакова (олійницька, овочефруктоконсервна, цукр., тютюнова та ін.) та бавовноочисна. Окремі підприємства металообр., хім., цем., текст., шкіряно-взут., деревообр. галузей. Ряд підприємств споруджено з допомогою СРСР, у т. ч. 4 з-ди по переробні с.-г. продукції, 2 зернові елеватори та ін. У 1981 вироблено 1,18 млрд. кВт · год електроенергії, переважно на ТЕС. Гол. пром. центри: Хартум, Порт-Судан, Вад-Медані. Транспорт розвинутий слабо. Довж. (тис. км, 1982): з-ць — бл. 4,8, автошляхів — 21,2 (у т. ч. 3,3 з твердим покриттям). У Хартумі — міжнар. аеропорт. Найбільший мор. порт — Порт-Судан. З С. вивозять бавовну (близько 18 % вартості експорту), гуміарабік, кунжут, арахіс, шкури тощо; довозять нафтопродукти, продовольство, пром. товари, машини і устаткування. Осн. торг. партнери — країни Європейського економічного товариства, США, Японія, Саудівська Аравія. Грош. одиниця — суданський фунт. За курсом Держбанку СРСР 1 суданський фунт = 0,59 крб. (грудень 1983). В. І. Гусаров.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, на 1975 налічувалося 16,02 тис. лікарняних ліжок (9 ліжок на 10 тис. ж.), більшість яких належить д-ві. Жителів С. 1975 обслуговували 1,4 тис. лікарів (0,8 лікаря на 10 тис. ж.), 66 зубних лікарів. Підготовка лікарів здійснюється на мед. ф-ті Хартумського ун-ту.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 80% населення було неписьменним. У країні проголошено обов'язкове навчання дітей віком від 7 до 12 років, але воно не виконується, значна кількість дітей не відвідує школу. Навчання в держ. школах безплатне, є приватні школи. Строк навчання у поч. школі 6 років, у середній — 6 (3 + 3). Викладання араб. мовою. В 1979/80 навч. р. у поч. школах налічувалося понад 1,4 млн. учнів, у серед. навчальних закладах — 445,8 тис. У С.— 15 вузів, у т. ч. 5 ун-тів (ун-т у Хартумі, засн. 1956; філіал Каїрського ун-ту в Хартумі, засн. 1955; Ісламський ун-т в Омдурмані, засн. 1912; два ун-ти, засн. 1975, перебувають у процесі становлення), ряд ін-тів і коледжів (Політех. ін-т у Хартумі, засн. 1967; 1981/82 навч. p.— бл. 30 тис. студентів). Координацію наук. діяльності в С. здійснює Нац. рада досліджень (засн. 1970). Працюють н.-д. ін-ти дослідження сонячної енергії, промислових досліджень, наук. робота проводиться в Хартумському ун-ті, в Ін-ті Африки й Азії та ін. Б-ки: Публічна в Хартумі, Хартумського ун-ту, Ісламського ун-ту та Публічна, обидві — в Омдурмані. Нац. музей природничої історії (засн. 1920), Етногр. музей (засн. 1956), Нац. музей С. (засн. 1971), усі — в Хартумі.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1981 в С. виходили 3 газети і 2 журнали заг. тиражем бл. 160 тис. прим. Осн. газети: щоденні — "Аль-Айям" ("Дні", з 1954), "Ас-Сахафа" ("Преса", з 1962); щотижнева — "Аль-Кувват аль-Мусалляха" ("Збройні сили", з 1969), всі — араб. мовою. Щомісячні журнали "Судан нау" ("Судан сьогодні", з 1976, англ. мовою) та "Хартум" ("Хартум", араб. мовою) — урядові. Суданська компартія видає підпільно щомісячну газ. "Аль-Майдан" ("Арена"). Урядове ін-форм. агентство — Судан Ньюс Ейдженсі (СУНА) засн. в грудні 1970, офіційно відкрито в травні 1971. Радіомовлення з 1940. Служба радіомовлення С. є державною, перебуває в Омдурмані. Передачі ведуться амхарською, араб., англ., сомалійською та тигре мовами. Телевізійна служба С. державна, засн. 1962, перебуває в Омдурмані.

Література. С.— країна давньої цивілізації, пов'язаної з давніми єгип. та елліністичною культурами. З приходом у 7 ст. арабів панівною стала араб. мова, нею писали твори традиційних жанрів (класичною мовою і на діалектах). Визначні письменники 17—18 ст.: Хаммад ібн Мухаммед ібн Алі аль-Мумайух і Мухаммед аль-Джаалі. В нар. поезії 19 ст. (X. Абу Сінна, поетеси Умм Мусеймас, Бінт аль-Маккаві та ін.) звучали мотиви боротьби проти іноз. поневолювачів. Серед поетів класичного напряму — Мухаммед Саїд аль-Аббасі, Абдаллах Абдаррахман, Хусейн аз-Захра. В 20-х pp. 20 ст. вірші, спрямовані проти англ. колонізаторів, створили Абу Джук-куда, Алі Ахмадані. В цей період на перше місце виходить романтична поезія, представниками якої були Хамза аль-Малік Тунбуль, ат-Тіджані Юсеф Башір, Юсеф Мустафа ат-Тінні, Абдаллах ат-Тайїб. Прозові твори в л-рі С. з'явилися тільки перед 2-ю світовою війною. В післявоєнний час головне місце посіла реалістична л-ра. З соціальними й антиімперіалістичними творами виступили поети Тадж ас-Сірр Хасан, Джілі Абдаррахман, Джафар Хамід аль-Башір, Мухаммед Міфтах аль-Фейтурі, прозаїки Осман Алі Hyp, Абу Бакр Халід, ат-Тайїб Заррук та ін. Широке визнання за межами С. набула творчість романіста ат-Тайїба Саліха. Рос. мовою перекладено твори прозаїків ат-Тайїба Саліха, Алі аз-Зубейра, ат-Тайїба Заррука та ін., поетів Мухаммеда Міфтаха аль-Фейтурі, Тадж ас-Сірра Хасана, Джілі Абдаррахмана та ін. Укр. мовою перекладалися оповідання Алі аз-Зубейра, вірпіі Джілі Абдаррахмана, Мухієддіна Фареса, Камаля аль-Гізулі, роман ат-Тайїба Саліха "Зейнове одруження".

Ю. М. Кочубей.

Архітектура і мистецтво. У 2-му тис. до н. е. архітектура С. розвивалася в руслі давньоєгип. культури, на кінець 1-го тис. до н. е. проявилися риси місц. своєрідності (приземкуваті й масивні пропорції). З утвердженням християнства зводилися церкви, за архітектурою й розписами близькі до мист. коптів. Архітектура Зх. С. 15—16 ст. має багато спільного з середньовічним кам. буд-вом Сх. Африки. Найхарактерніші типи нар. житла 19—20 ст.— прямокутні в плані хатини з цегли-сирцю, на узбережжі Червоного м.— будинки з коралового вапняку, у племен півдня С.— круглі глиняні або плетені хатини з трав'яними покрівлями. Після 1956 розгорнулося промислове і житлове буд-во європ. типу. На тер. С. збереглися пам'ятки мист. від часів неоліту (статуетки тварин з глини, кераміка, наскельні зображення). В 2-му тис. до н. е. в мист. С. були поширені давньоєгип. традиції, однак з кін. 1-го тис. до н. е. з'явилися місц. риси (монументальні рельєфи). З 2-і пол. 6 ст. церкви оздоблювали настінними розписами. В сучас. С. розвинуті різні види образотворчого й декор.-ужиткового мист. (дерев'яна скульптура, дрібна скульптура з глини, вироби з міді, срібла і шкіри, плетіння). З серед. 20 ст. склалася нац. школа станкового живопису (X. Аббас, М. О.Бешір), графіки (А. А. Борхан) і скульптури (М. Куа, А. Хамід). У С. поширені масові танці, що супроводяться піснями під акомпанемент барабана (тамтама). Існують професійні ансамблі народного танцю.

Театр. мистецтво С тяжіє до араб. культури. В 1936 організовано Театр.

т-во, яке спочатку обслуговувало школи, а з 1940 почало давати публічні вистави. В 1950 на базі т-ва почали роботу драм. трупи С. (вистави араб. мовою). У республіці відкрито Сучасний суданський театр, Трупу Хартума і кілька ансамблів нар. танцю. В 1968 створено кіноуправління, яке випускає навч. та хронікальні фільми. Серед худож. фільмів — "Надії та мрії" (1969, реж. ар-Рашід-Махді), "Боротьба поколінь" (1972), "Конфлікт братів" (1973, обидва — реж. А. Хашем), "Африка, барабани революції" (1978, реж. Сулейман).

Літ.: Вобликов Д. Р. Республика Судан. М., 1978; Сорокин А. А. Аграрный вопрос в Судане. М., 1979: Гусаров В. И. Социально-экономическое развитие Судана. М., 1983; Демидчик B. П. Суданская поэзия XX

в. Душанбе, 1972.

судан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.ua

судан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.ua

судан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.uaсудан - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази