Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міщ-молд arrow МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ
   

МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ

— формальні мови, призначені для описування даних (інформації) та алгоритмів (програм) їхньої обробки на електронних обчислювальних машинах. Визначаються своїм синтаксисом і семантикою, які встановлюють вигляд виразів для запису програм ЦОМ та їхнє операційне значення. Теор. основу М. п. становлять алгоритмічні мови. Виникнення і розвиток М. п. пов'язані з розвитком цифрових обчислювальних машин та з поширенням їхньої сфери застосування. Першими М. п. стали мови машинні. Мови універсальних ЦОМ алгоритмічно повні, тобто дають засоби для описування будь-яких мислимих алгоритмів (враховуючи скінченну швидкість і об'єм пам'яті). Проте описування алгоритму на них утруднюється необхідністю надмірної деталізації його окремих кроків. Тому виникла необхідність автоматизації програмування на ЦОМ шляхом створення М. п., зручних для формалізації задач і процесів їх розв'язування, та методів побудови відповідних мовних процесорів — систем, які забезпечують виконання на ЦОМ програм, написаних на цих мовах,— трансляторів, інтерпретаторів тощо. Сучасні М. п. поділяються на гри основні види: машинно-, процедурно- і проблемно-орієнтовані (пакети програм). Описування процесів обробки даних машинно - орієнтованими М. п. пов'язане з труднощами, спричиненими їх малою наочністю. Ці мови найпоширеніші, їх застосовують звичайно у системному програмуванні. Кожна процедурно-орієнтована М. п. визначає певне коло типових (елементарних) процедур, з яких такою мовою можна складати алгоритми. Здебільшого ці мови мають кожна свою спеціалізацію, тобто націлюються на описування алгоритмів певного класу (див. АЛГОЛ, КОБОЛ, ФОРТРАН та ін.). Окремий клас процедурно-орієнтованих мов становлять мови для обслуговування інформаційно-довідкових систем; ці мови включають засоби для задавання запитів до системи та алгоритмів формулювання відповідей на них. Використання процедурно-орієнтованих мов для розв'язування задач, що виходять за межі їхньої орієнтації, пов'язане зі значними труднощами. Ця обставина та необхідність проведення дедалі складніших обчислень привели до створення процедурно-орієнтованих мов широкого призначення — універсальних М. п., таких як ПЛ-1, СИМУЛА-67, АЛГОЛ-68. Проблемно - орієнтовані М. п. призначаються для автоматизованого розв'язування задач вузького класу. Засновані на цих М. п. системи надають користувачам великих переваг за рахунок підбору бібліотечних (завантажувальних) модулів. Прикладами цих М. п. є мови різних пакетів прикладних програм (див. Програм пакети), мови запитів інформаційно-пошукових систем та ін. У деяких з них користувачі звільнені від необхідності складання програм; для розв'язування тієї чи іншої задачі необхідно сформулювати певним чином лише її умову та початкові дані. Сучас. етап використання М. п. характеризується переходом до діалогових систем, які забезпечують оперативність програмування. М. п. подібних систем (на відміну від процедурно-орієнтованих) включають відповіді ("репліки") машини, тобто мовні засоби, за допомогою яких ЕОМ інформує про хід виконання дорученого їй завдання і повідомляє користувача про ситуації, що вимагають його втручання. Діалогові системи надають можливість користувачеві автономно оперувати даними і програмами (введення, виведення, корекція, виконання програми частинами тощо).

Літ.: Енциклопедія кібернетики, т. 2. К., 1973; КОБОЛ. (Программиро-ванное учебное пособие). К., 1978; Халилов А. И., Ющенко А. А., АЛГОЛ-60. К., 1979; ФОРТРАН (Программированное учебное пособие). К., 1976. К. Л. Ющенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази