Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow знак-зяб arrow ЗНАКИ ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
   

ЗНАКИ ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

- зареєстровані в установленому порядку позначення, якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорід. товарів і послуг ін. осіб. 3. для т. і п. (далі — товарний знак, англ. trade mark) виконують чотири осн. функції: 1) вирізнення товару або послуги серед ін. подібних, що перебувають у цив. обігу; 2) вказівка на походження товару або послуги; 3) відзнака певної якості товарів і послуг; 4) рекламування даного товару або послуги. У міжнар. практиці існують два специфічні види товарних знаків: колективні та сер-тифікатні знаки. Перший належить групі або асоціації підприємств; користуватися ним можуть тільки члени цієї групи або асоціації. Колект. знаки служать для позначення характерних властивостей продуктів, що випускаються цими підприємствами, напр., на відповідність певним стандартам якості. Сертифікатні знаки мають те ж призначення, що і колективні, але користуються ними не тільки члени певної групи або асоціації підприємств. їх можуть використовувати й ін. підприємства за умови дотримання встановлених вимог.

Про роль і значення товар, знаків у міжнар. екон. і госп. практиці свідчить той факт, що ще 1883 фабричні, або товарні, знаки були включені до Паризької конвенції про охорону пром. власності 1883 як один з найважливіших її об'єктів. Пізніше була укладена Мадридська угода про міжнар. реєстрацію знаків 1891. 28.X 1994 на Дип. конференції у Женеві (10—28.Х 1994) Україна підписала Договір про закони щодо товарних знаків, який повинен забезпечити гармонізацію зак-ва у даній сфері й відтак значно спростити реєстрацію знаків у ін. країнах. До проголошення незалежності України правове регулювання відносин, що складалися у процесі створення і використання товар, знаків, належало до виключної компетенції СРСР. Нині в Україні правова охорона тов. знаків здійснюється Законом «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (1993), ін. нормат.-правовими актами, які регулюють відносини у цій сфері й своїм осн. завданням мають індивідуалізацію товарів і послуг певними позначеннями. Зазначений закон своїм змістом відповідає осн. вимогам Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Позначення певних товарів чи послуг товар, знаком накладає на його володільця відповідні зобов'язання, дисциплінує виробника та особу, що надає послуги. Широке впровадження товарних знаків — це шлях істотного підвищення якості продукції. Під якістю товарів слід розуміти широкий спектр якісних характеристик товару, позначеного знаком певного виробника. Це — тех. рівень і зовн. вигляд товару, якість конструктив, рішення і виготовлення продукції, її мала матеріаломісткість і енергоекономічність та багато ін. параметрів. Товар, знаки безпосередньо впливають на тех. розвиток країни через інновації, необхідні для пост, забезпечення якості товарів і послуг.

Чинне зак-во не містить підстав чи критеріїв, за якими те чи ін. позначення можна визнати товар, знаком, а лише чітко встановлює, які позначення не можуть бути визнані товар, знаками. Ці позначення поділяються на 4 групи. Першу становлять символи, позначення, відзнаки, що мають офіційно визнане значення для д-ви чи сусп-ва. До цієї групи належать: держ. герби, прапори та емблеми; офіц. назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнар. міжурядових організацій. Сюди ж належать офіц. контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та ін. відзнаки. До другої групи належать позначення, які або не мають розрізняльної здатності, або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. Ця група охоплює також позначення, які не визнаються знаками, оскільки можуть ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послугу. Не визнаються знаками також позначення, що є загальновживаними позначеннями товарів і послуг. До третьої групи належать такі, що є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я ін. особи для однорід. товарів і послуг; знаками ін. осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнар. договорів, учасником яких є Україна; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні й належать ін. особам, які одержали право на них до дати подання до Держ. к-ту України з питань науки та інтелект, власності (до 13.III 1999 — Держпатенту України) заявки стосовно однорід. товарів і послуг; найменуваннями місць походження товарів, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями; сертифікац. знаками, зареєстрованими в установленому порядку. Не визнаються товар, знаками позначення, які підпадають під чинність ін. законів і відтворюють пром. зразки, права на які належать в Україні ін. особам; назви відомих в Україні творів науки, л-ри і мист-ва або цитати і персонажі з них, твори мист-ва та їх фрагменти без згоди власників автор, права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Правова охорона надається товар, знаку, який не суперечить сусп. інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в правовій охороні, встановлені Законом «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Об'єктом товар, знака можуть бути словесні, зображальні, об'ємні та ін. позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Право власності на товар, знак посвідчується спец, свідоцтвом, строк дії якого становить 10 років від дати подання заявки до Держ. к-ту України з питань науки та інтелект, власності і продовжується ним за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом ост. року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, має подати до Держ. к-ту України з питань науки та інтелект, власності заявку особисто або через представника у справах інтелектуальної власності чи ін. довірену особу. Іноземні та інші особи, які проживають чи мають пост, місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Держ. к-том України з питань науки та інтелект, власності реалізують свої права через представників у справах інтелект, власності.

Заявка, складена укр. мовою, повинна стосуватися лише одного знака і має містити такі док-ти: а) заяву про реєстрацію знака;

б) зображення позначення, що заявляється;

в) перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнар. класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків, яка була засн. Ніццькою угодою 15.VI 1957. Товар, знак може бути заявлений в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Подана заявка на товар, знак підлягає експертизі у Держ. к-ті України з питань науки та інтелект, власності. За позит. результатами експертизи Держ. комітет ухвалює рішення про реєстрацію товар, знака, надсилає його заявнику, публікує у своєму офіц. бюлетені відомості про видачу свідоцтва, а також здійснює держ. реєстрацію знака. Будь-яке рішення щодо заявки може бути оскаржене заявником до апеляц. ради Держ. к-ту України з питань науки та інтелект, власності, а рішення цієї ради — до суду. Свідоцтво на товар, знак надає його власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд та в будь-який спосіб, що не суперечить зак-ву. Якщо товар, знак належить кільком власникам, то користування знаком визначається обопільною угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний із співвласників має право користуватися товар, знаком на свій розсуд, але жоден з них не має права видавати дозвіл (ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак ін. особі без згоди решти співвласників свідоцтва на товар, знак.

Власник свідоцтва має право забороняти ін. особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу. Право власності на товар, знак на підставі договору може бути передано будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. Проте передача права власності на знак не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товару (послуги) або щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу. Суб'єкту права власності на товар, знак належить право видавати дозвіл (ліцензію) будь-якій ін. особі на використання знака на підставі т. з. ліцензійного договору. В ньому повинна бути передусім передбачена умова, за якою ліцен-зіат бере на себе зобов'язання ні в якому разі не допустити зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар повинен здійснювати контроль за дотриманням цієї умови. Використання товар, знака має здійснюватися таким чином, аби це не завдавало шкоди ін. особам. Власник свідоцтва повинен сумлінно користуватися виключним правом, що випливає із цього док-та. Чинність свідоцтва може бути припинена або воно може бути визнано недійсним апеляц. радою Держ. к-ту України з питань науки та інтелект, власності. Зокрема, свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованого товар, знака умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було в заявці. Відповідно до зак-ва товар, знак може бути зареєстрований в іноз. д-ві будь-якою особою. Якщо реєстрація знака в іноз. д-ві здійснюється відповідно до Мадрид, угоди про міжнар. реєстрацію товар, знака, то заявка на зарубіжну реєстрацію подається через Держ. комітет України з питань науки та інтелект, власності. Захист прав на товар, знак може здійснюватись в адм., змішаному або суд. порядку. Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника таке порушення повинно бути припинено, а заподіяні майнові чи моральні збитки — відшкодовані порушником. Власник свідоцтва на товар, знак має право вимагати усунення з товару чи його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Протиправно виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва має право також особа, яка користується товар, знаком на підставі ліценз. договору, якщо інше не передбачено договором.

Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліценз. договорів; порушення майнових прав власника свідоцтва, а також ін. спори, пов'язані з охороною прав на товар, знак.

Літ.: Підопригора О. О. Зак-во України про інтелектуальну власність. X., 1997; Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України. К., 1998; 36. нормат. актів з питань пром. власності. К., 1998. В. П. Нагребельний,

М. В. Оніщук.

 

Схожі за змістом слова та фрази