Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow аль-амм arrow АЛЮМІНІЙ
   

АЛЮМІНІЙ

[від лат. - галун], Аl - хімічний елемент III групи періодичної системи елементів Д. і. Менделєєва, ат. н. 13, ат. м. 26,9815. В природі існує стабільний ізотоп 27А1, штучно одержано 7 радіоактивних ізотопів. А. входить до складу польових шпатів, слюд, нефеліну, каоліну, глини, бокситів, кріоліту та ін. Вміст А. в земній корі 8,23%. А. легкий, дуже пластичний метал, сріблясто-білого кольору; густ.2699 кг/м3, tпл 660,37° С, tкп 2520°С На повітрі А. вкривається дуже тонкою плівкою оксиду А12О3, яка захищає метал від дальшого окислення і надає йому значної стійкості проти корозії (див. Корозія металів). Розжарені порошок і фольга А. яскраво горять у повітрі, утворюючи оксид А. При нагріванні А. енергійно взаємодіє з галогенами і сіркою, при високих т-рах - з азотом і вуглецем, відновлює оксиди металів (див. Алюмінотермія). А. повільно розчиняється в розведених мінеральних к-тах, утворюючи солі з безколірним гідра-тованим катіоном (А13+ nН2O)3+. З концентрованою азотною і фосфорною к-тами А. не взаємодіє, легко розчиняється в сильних лугах, виділяючи водень і утворюючи алюмінати. Нерозчинний у воді гідроксид А1 (ОН)3 проявляє амфотерність. Одержують А. електролізом оксиду А12O3, розчиненого в розплавленому кріоліті Na3АlF6, при т-рі близько 1000°С. Набув дуже широкого використання, зокрема у виробн. алюмінію сплавів. Див. також Алюмінію сполуки, Алюмінієва промисловість.

В. Л. Павлов.