Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow знак-зяб arrow ЗОЛОТА ОРДА
   

ЗОЛОТА ОРДА

— військ.-феод. д-ва, заснована у 40-х рр. 13 ст. монг. ханом Батиєм, онуком Чингісхана. Успадкувавши один з чотирьох великих улусів Монг. імперії — улус свого батька Джучи (старшого сина Чингісхана), Батий розширив його у результаті завойовн. походів 1236—40. До 3. О. ввійшли Зх. Сибір, Половецькі степи (Дешті-Кипчак) і Крим. Влада 3. О. простягалася від Іртиша і Нижньої Обі на сх. до Нижнього Дунаю і Фінської затоки на зх., від оз. Балхаш на пд. до Новгородських земель у районі Північного Льодовитого ок. Давньорус. князівства не входили до складу 3. О., але платили данину і перебували у васальній залежності, а в ряді важливих політ, питань (призначення князів, зобов'язання подавати 3. О. військ, допомогу тощо) підлягали ханській владі.

Центром 3. О. стало Нижнє Поволжя, де Ба-тий заснував (біля сучас. Астрахані) столицю — Сарай-Бату, перенесену після його смерті ханом Берке (1255—66) до Сарай-Бер-ке (у районі сучас. Волгограда). Держ. устрій 3. О. мав напіввійськ. характер. Спочатку 3. О. формально підкорялася великому монг. ханові у м. Каракорумі (на тер. сучас. Монголії), але за Берке здобула повну незалежність. 3. О. поділялася на менші улуси, на чолі яких стояли 13 синів Джучи. Інколи для вирішення найважливіших держ. питань хан скликав курултай — з'їзд військ.-феод, знаті. Держ. справами управляв призначений ханом бекляре-бек (князь над князями), окр. галузями (диванами) — візири з помічниками (наїбами). В міста і області призначалися управителі (даруги) та воєначальники (баскаки). Панівний прошарок у 3. О. складався з правлячої династії — царевичів (огланів), які мали у 3. О. свої наділи, бегів (нойонів і тарханів), воєначальників (темників, тисяцьких, сотників).

Не маючи єдиної етн. та госп. основи, 3. О. була хистким держ. утворенням. До її складу, крім малочисельних нащадків власне монголів, входили половці, татари, туркмени, киргизи, волзькі булгари, мордва, хорезмійці, греки та ін. Нас. улусів 3. О. сплачувало позем, податки, натуральну ренту, податки з виноградників, ариків, податок з худоби, виконувало шляхову, мостову, гужову повинність. Основою правової системи 3. О. була «Яса» Чингісхана (існувала посада — хранитель «Яси»), діяло звичаєве право племен і народностей. Після прийняття (1312) ханом Узбеком ісламу в 3. О. дедалі ширше застосовується мусульм. право. По смерті Батия (1255), а особливо після хана Менгу-Тимура (1266—82) у 3. О. загострилася міжусобна боротьба серед царевичів дому Джучи. При ханах Туда-Менгу (1282—87) і Талабузі (1287—91) факт, правителем 3. О. став темник Ногай. За владарювання ханів Узбека та Джанібека (1342—57) було відновлено єдність 3. О., і вона досягла найбільшої військ, могутності. Влада стала централізованою, курултаї більше не скликалися, улуси перетворено на адм. області з призначуваними правителями — емірами. Однак після вбивства Джанібека знову загострилися міжусобиці. З 1357 до 1380 на чолі 3. О. перебувало 25 ханів. У 1360—70 3. О. управляв Мамай, зять хана Бердибека. Після розгрому Мамаєвого війська в Куликовській битві 1380 об'єднаними силами Русі та поразки цього хана в тому ж році від Тохтамиша влада перейшла до останнього (1380—95). Після кількох поразок від Тимура (1389, 1391, 1395—96) 3. О. розпалася. На її території виникли Сибірське ханство, Ногайська орда, Кримське ханство, Казанське, Узбецьке, Казахське ханства. Наступницею 3. О. стала Велика Орда, що зміцніла за хана Ахмата (1459—81). Кримський хан Менглі-Гірей завдав у 1486—91 низку поразок Великій Орді, і вона остаточно занепала.

Літ.: Тизенгаузен В. Сб. мат-лов, относящихся к истории Золотой Орды, т. 1. СПб., 1884; Насонов А. Н. Монголы и Русь. М. — Ленинг рад, 1940; Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. М. — Ленинград, 1998.

Л. М. Маймескулов, О. Н. Ярмиш.

 

Схожі за змістом слова та фрази