Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
   

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

(англ. Western European Union, франц. Union de l'Europe occidentale), ЗЄС (WEU, UEO) - регіональна військ.-політ, організація європ. країн, створена для забезпечення колект. самооборони її членів. Заснований згідно з Паризькими угодами (укладені 1954, ратифіковані 1955), якими внесено зміни до

Брюссельського договору (пакту) про екон., соціальне і культурне співробітництво та колект. самооборону між Бельгією, Великобританією, Люксембургом, Нідерландами і Францією 1948. Ці зміни відкрили можливість приєднатися до Брюс. договору Німеччині та Італії.

ЗЄС утв. з метою: надання відповідно до Статуту ООН військ, та ін. допомоги у підтриманні міжнар. миру і безпеки, протидії будь-якій агрес. політиці; сприяння єдності Європи; тісного співробітництва з НАТО та Європейським Союзом (ЄС); зміцнення і забезпечення демократії, особистої та політ, свободи, конст. традицій, поважання закону; зміцнення екон., соціальних і культур, зв'язків між державами-членами. До ЗЄС входять 10 держав-членів: Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія і Франція. Асоційовані члени ЗЄС — Ісландія, Норвегія, Туреччина. Крім того, ряд країн має статус асоційованих партнерів ЗЄС: Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія. ЗЄС має таку структуру: 1) Рада ЗЄС; 2) Постійна Рада, включаючи робочу групу Ради; 3) начальники генеральних штабів; 4) штаб із планування; 5) роб. групи (спец. роб. група, група представників міністерств оборони); 6) Асамблея ЗЄС; 7) секретаріат. Рада ЗЄС на рівні міністрів закорд. справ і оборони держав-членів збирається двічі на рік. Як вищий орган ЗЄС несе політ, та військ, відповідальність за діяльність організації. Раду може бути скликано у будь-який час на пропозицію держави-члена для обговорення становища, загрозливого для миру або екон. стабільності. Пост. Рада, що складається з послів держав-членів, скликається раз на тиждень у штаб-квартирі ЗЄС для забезпечення пост, керівництва Союзом. Головує на засіда ннях ген. секретар. Роб. група Ради готує її щотижневі засідання. Начальники ген. штабів держав-членів зустрічаються двічі на рік напередодні регулярних засідань Ради ЗЄС. Штаб із планування, підлеглий Раді, відповідає за: підготовку планів можливого використання збройних сил під егідою ЗЄС; розробку рекомендацій для систем управління, включаючи постійно діючі служб, інструкції для операт. штабів, що створюються у разі необхідності; ведення списку частин і з'єднань, які може бути виділено у розпорядження ЗЄС для проведення певних операцій. На допомогу Раді створено робочі групи: спеціальна роб. група із представників МЗС країн-членів (політ, питання європ. безпеки); група представників міністерств оборони (військ, питання європ. безпеки), роб. к-ти з питань косм. права, верифікації угоди про «відкрите небо», Середземномор'я та ін. Асамблея ЗЄС складається із 108 депутатів держав — членів Брюс. договору у Парламентській асамблеї Ради Європи. Збирається двічі на рік для обговорення усіх питань діяльності Союзу, обирає бюро у складі голови та 8 його заступників. Керує Радою ЗЄС секретаріат на чолі з ген. секретарем та його заступником. 1990 за рішенням Ради ЗЄС ств. Інститут проблем безпеки, на який покладено такі завдання: проведення досліджень для Ради та Парлам. асамблеї; інформування громад, думки з питань європ. безпеки; формування банку даних; проведення міжнар. семінарів і колоквіумів разом з аналогічними ін-тами держав-членів. Директора ін-ту призначає Рада. Ін-т оприлюднює аналіт. дослідження та ін. праці.

1992 члени ЗЄС ухвалили Маастрихтську заяву до Договору про Європейський Союз і Петерсберзьку декларацію, а 1993 на їх розвиток — Люксембурзьку декларацію, в яких визначено політику щодо дальших відносин з НАТО, засновану на принципах прозорості та співробітництва, а також намічено заходи щодо розвитку відносин ЄС з питань підтримання миру та безпеки в європ. регіоні. Маастрихтська заява передбачає: зміцнення європ. єдності у сфері безпеки та оборони, а також взяття на себе більшої відповідальності у питаннях оборони Європи; спрямування діяльності ЗЄС як невід'ємної складової частини процесу розвитку ЄС; посилення ролі ЗЄС у довгостроковій перспективі заг. оборонної політики ЄС та в її узгодженості з політикою НАТО. Щодо розвитку відносин з ЄС передбачено проведення таких заходів: узгодження місць і строків зустрічей, орг. та процедурних питань; забезпечення тісного співробітництва між Радою ЄС та його секретаріатом, з одного боку, і секретаріатом ЗЄС, з іншого; вивчення можливості узгодження послідовності та строків головування у ЄС і ЗЄС; інформування Європ. комісії про діяльність ЗЄС у зв'язку із спільною зовн. політикою та політикою безпеки ЄС; поглиблення співробітництва між Асамблеєю, ЗЄС та Європейським парламентом. Щодо заходів, які стосуються розвитку відносин з НАТО, в заяві проголошено політику: поглиблення координації у питаннях, що становлять спільний інтерес; узгодження місць і строків зустрічей, орг. та процедурних питань; забезпечення тісного співробітництва між секретаріатами ЗЄС і НАТО.

У Петерсберзькій декларації держав — членів ЗЄС передбачено здійснення таких заходів: надання військ, підрозділів усіх родів звичайних озброєнь держав-членів для вирішення завдань під егідою ЗЄС (гуманітарні та рятівні операції, операції щодо підтримання миру, бойові дії з метою подолання криз, заходи для встановлення миру); використання військ, частин, підлеглих ЗЄС, за рішенням Ради ЗЄС (прийняття рішень державами — членами ЗЄС про їх участь у певних операціях відповідно до внутр. зак-ва); узгодження планів та їх здійснення; створення багатонац. військових з'єднань із збройних сил держав — членів ЗЄС, включаючи призначені для виконання завдань НАТО (після консультації з НАТО). Важливими етапами діяльності в цьому напрямі є включення Петерсберзьких завдань ЗЄС у Договір Європ. Союзу та розвиток тісніших інституційних зв'язків із ЗЄС. 1992 міністри закорд. справ та оборони європ. держав ухвалили рішення про поглиблення багатостор. відносин шляхом: проведення щоріч. зустрічей міністрів закорд. справ і міністрів оборони; створення консультат. форуму з Пост, ради ЗЄС і послів ін. країн (зустрічі двічі на рік); організації можливих зустрічей «спеціальної трійки» на рівні найвищих посад, осіб; обміну док-тами та інформацією; співробітництва між Ін-том проблем безпеки ЗЄС та аналогічними ін-та-ми ін. країн.

Про посилення ролі ЗЄС, що пов'язано із концепцією взяття європ. союзниками по НАТО більшої відповідальності у вирішенні існуючих та майб. завдань у сфері безпеки, відзначається і в «Стратегічній концепції Альянсу», затв. главами держав та урядів на засіданні Північноатлантичної ради (Вашингтон, квітень 1999).

Роб. мовами ЗЄС є англ. та французька. Місцеперебування штаб-квартири ЗЄС — м. Брюссель, а Асамблеї ЗЄС — м. Париж.

Літ.: Шреплер Х.-А. Междунар. организации. М., 1995.

В. Н. Денисов.

 

Схожі за змістом слова та фрази