Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЙНА УГОДА
   

КОНСТИТУЦІЙНА УГОДА

- звичаєва за характером форма (засіб) конст. регулювання держ.-політ. відносин владарювання, прийнята практично в усіх країнах, право яких віднесене до англо-сакс. моделі правової системи. В США для позначення цієї форми використовується термін «конституційний звичай». Роль К. у. у відповідному регулюванні в різних країнах неоднакова.

Найб. значення К. у. мають у Великобританії, де на їх основі регламентуються найважливіші питання держ. ладу. Саме через звичаєвий характер К. у. конституцію Великобританії визначають як неписану. Деякі з К. у., що становлять її зміст, формулюються так: монарх повинен призначати на посаду прем'єр-міністра особу, яку підтримує більшість у ниж. палаті парламенту; прем'єр-міністр визначає склад кабінету (уряду); міністри мають бути членами парламенту; монарх здійснює свої повноваження за порадою міністрів (інститут контрасигнування); члени кабінету несуть колект. та індивідуальну політ, відповідальність перед ниж. палатою парламенту. Жоден з нормат.-правових актів, що становлять «писаний фрагмент» конституції Великобританії, не містить відповідних положень. В ін. країнах більшість таких положень можна знайти у текстах осн. законів. Особливістю К. у. є те, що формально вони не є обов'язковими. Норми, які становлять зміст К. у., називаються конвенційними. Волевиявлення з приводу створення цих норм не передбачає їхньої юрид. природи, і вони не можуть бути застосовані судом. Такий підхід випливає з юрид. позитивізму, англо-американської «версії» т. з. аналітичної юриспруденції і відповідної концепції правозастосування. За цією концепцією право є сукупністю норм, визнаних судами, які примушують до їх виконання. Норми, які існують поза можливістю їх суд. застосування, не є правовими.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази