Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ
   

ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ

- законод. акт про порядок держ. служби в Рос. імперії (співвідношення чинів за старшинством, послідовність присвоєння чинів), затв. Петром І 24.1(4.ІІ) 1722. В його основу покладено аналогіч. акти Данії (1699, 1717) та Пруссії (1705, 1713). Складався з власне табеля (таблиці) чинів та пояснювального тексту (19 пунктів).

Т. про р. передбачав три осн. роди служби: військову, цивільну і придворну, поділяючи їх на 14 рангів — класів. До 1-го класу належали: канцлер, генерал-фельдмаршал, генерал-адмірал; до 2-го — дійсний таємний радник, генерал від кавалерії, генерал від інфантерії, генерал від артилерії, адмірал; до 3-го — таємний радник, генерал-лейтенант, віце-адмірал; до 4-го — дійсний статський радник, обер-прокурор, герольдмейстер, генерал-майор, контр-адмірал; до 5-го — статський радник; до 6-го — колезький радник, військовий радник, полковник, капітан першого рангу; до 7-го — надвірний радник, підполковник, капітан другого рангу; до 8-го — колезький асесор, капітан і ротмістр; до 9-го — титулярний радник, штабс-капітан і штабс-ротмістр, лейтенант; до 10-го — колезький секретар, поручик, мічман; до 11-го — корабельний секретар; до 12-го — губернський секретар, підпоручик і корнет; до 13-го — провінційний секретар, сенатський реєстратор, синодський реєстратор, кабінетський реєстратор, прапорщик; до 14-го — колезький реєстратор. Придворні чини належали тільки до 2-го, 3-го і 5-го класів: 2-й клас [обер-камергер, обер-гофмаршал, обер-шталмейстер, обер-єгермейстер, обер-гофмейстер, обер-шенк, обер-церемоніймейстер (якщо особа з таким званням мала чин 2-го класу), обер-форшнейдер], 3-й клас (гофмаршал, шталмейстер, єгермейстер, гофмейстер, обер-церемоніймейстер, обер-форшнейдер) та 5-й клас (церемоніймейстер).

Надання чину давало право для призначення на певну посаду. Т. про р. встановлював зверхність військ, чинів над цив. чинами того самого рангу. Переважне право на держ. службу надавалося спадковому дворянству. Оскільки в умовах станового устрою Росії виконання держ. службовцями посад, обов'язків було можливе лише в тому разі, коли чиновник мав статус дворянина, Т. про р. передбачав, що кожен, хто вислужив 1-й (нижчий) класний чин, одержував особисте дворянство.

Гол. принцип держ. служби полягав у тому, що держ. службовець повинен був пройти її знизу доверху цілком, починаючи з нижчого класного чину. В кожному класі необхідно було прослужити визначений мінімум років (у нижчих класах — звичайно 3—4 роки). За особливі заслуги у службі цей строк міг бути скорочений. Вступ на держ. службу був стимулом для одержання згодом пільг, у т. ч. надання дворянства. Особи недворян, походження після отримання 14-го класу одержували особисте, а 8-го (для військових -14-го) — спадкове дворянство.

Встановивши ієрархію чинів, Т. про р. передбачав їхнє старшинство і чиношанування. З часом склалася така система титулування чиновників: 1-й і 2-й класи — ваше високопревосходительство; 3-й і 4-й — ваше превосходительство; 5-й — ваше високородіє; 6-й і 8-й — ваше високоблагородіє; з 9-го по 14-й — ваше благородіє. У кін. 18 ст. посади з Т. про р. було виключено або перетворено на чини (насамперед придворні). Змінилася і класність окр. чинів. Із запровадженням Т. про р. було організовано облік чиновників за старшинством у герольдмей-стерській конторі Сенату, яка публікувала списки осіб (є за 1801—41), що мали чини перших чотирьох класів. На тер. підросійської України Т. про р. діяв після поширення на неї загальнорос. зак-ва в кін. 18 ст.

Т. про р. скасовано декретами ЦВК і РНК РРФСР «Про знищення станів і цивільних чинів» від 10(23).XI 1917 і «Зрівняння усіх військовослужбовців у правах» від 16(29).XII 1917.

Літ.: Глиноедский Н. П. Истор. очерк развития офицер, чинов и системы чинопроизводства в рус. армии. «Воен. сб.», 1887, № 4; Евреинов В. А. Гражд. чинопроизводство в России. СПб., 1888; Карнович Е. П. Рус. чиновники в былое и настоящее время. СПб., 1897; Троицкий С. М. Рус. абсолютизм и дворянство в XVIII в. Формирование бюрократии. М., 1974; Глинка В. М. Рус. воен. костюм XVIII - нач. XX в. Ленинград, 1988; Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена. Ленинград, 1991.

О. О. Самойленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази