Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІЗРАЇЛЬ
   

ІЗРАЇЛЬ

Держава Ізраїль — д-ва в Зх. Азії. Тер. — 14,1 тис. км2 (у кордонах, визначених ООН 1947). Нас. - 5,8 млн. чол. (1997, оц.): євреї (80,8 %), араби (18,5 %) та ін. Столиця — м. Тель-Авів. Адм.-тер. поділ — 6 округів. Офіц. мови — іврит і арабська. Грош. одиниця — шекель. Нац. свято — День незалежності (12 травня). Д-ву І. утв. 14.У 1948 на частині Палестини після закінчення 28-річного англ. мандата на управління цією територією, на виконання резолюції ГА ООН від 29.ХІ 1947 про ліквідацію мандата та про поділ Палестини на дві д-ви — єврейську та арабську. 14.V 1948 Нац. рада (представляла євр. населення країни та сіоністський рух за кордоном) ухвалила Декларацію незалежності Держави Ізраїль. Передбачалося до початку жовтня того ж року обрати Установчі збори для прийняття конституції новоствореної д-ви. Було сформовано тимчасові органи держ. влади.

Однак уже 15.У 1948 розпочалася перша війна між І. та араб, країнами, внаслідок якої І. окупував частину тер. Палестини, виділеної за рішенням ООН для араб, д-ви (6,7 тис. км2). У 1950 всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самост. адм. одиницю І. оголосив його зх. частину, а 1980 — весь Єрусалим

Державний герб Ізраїлю - leksika.com.ua

(сх. частину якого І. окупував ще 1967) своєю столицею.

Вибори до Установчих зборів І., які мали визначити основи держ. ладу, були проведені в січні 1949, після закінчення першої арабо-ізр. війни. Уст. збори прийняли тимчасовий органічний закон, який встановив систему вищих органів д-ви. За цим законом Уст. збори набули статусу законод. органу, який одержав назву «Перші збори». Наст, року Перші збори доручили одній із своїх комісій розробити проект конституції у вигляді кі лькох конституційних законів. Проте це доручення не було виконано; збори лише внесли деякі зміни до тимчасового органічного закону і прийняли закон про президента (1951).

На сьогодні І. не має конституції як єдиного правового акта вищої юрид. сили. Замість неї діє т. з. неписана конституція у складі законів, прийнятих на основі звичайної пар-лам. процедури. Проте для зміни окремих із них потрібна не проста, а абс. більшість голосів членів парламенту. Частина законів з часом набула суттєвих змін і навіть нової редакції. Це — закон про кнесет (1958), закон про державні землі (1960), закон про президента (1964), закон про уряд (1968), закон про державну економіку (1975), закон про армію (1976), закон про Єрусалим (1980), закон про судочинство (1984), закон про державного контролера (1988), закон про людську гідність і свободу особи (1992), закон про свободу занять (1992). Конст. значущість визнається за деякими ін. законами, а також за Декларацією незалежності Держави Ізраїль.

І. — парлам. республіка. Законод. влада належить кнесету — однопалат. парламентові у складі 120 депутатів. Строк повноважень — 4 роки, однак він може достроково прийняти рішення про саморозпуск і призначити нові вибори. Вибори до кнесету здійснюються за пропорц. системою. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права — 18 і 21 рік. Промульгацію прийнятих кнесетом законів здійснює президент, проте він не має права повернути їх на повторний парлам. розгляд.

Главою д-ви є президент (мовою іврит — на-сі), котрий має титул глави синедріону — верховного органу, що існував у давньоєвр. д-ві. Президента обирає кнесет на 5 років. Можливе лише одне переобрання підряд тієї самої особи. Всі акти президента контрасигнуються главою уряду та окремими його членами.

Вищим органом викон. влади є уряд, очолюваний прем'єр-міністром. З 1996 прем'єр-міністр обирається прямим всенар. голосуванням паралельно з виборами членів кнесету. Він має право призначати половину складу уряду з числа членів політ, партії, яку сам репрезентує. Уряд несе політ, відповідальність перед парламентом. Систему судів заг. юрисдикції очолює Верховний суд, до складу якого входять 12 суддів. Судді Верх, суду, окружних і мирових судів призначаються президентом (за поданням спец, комітету) безстроково. Судді мають іти у відставку в 70 років. До компетенції Верх, суду належить і здійснення конст. контролю. Діють також спец, суди, що розглядають справи адміністративного характеру, і реліг. суди, юрисдикція яких поширюється на розгляд справ у сфері сімейно-шлюбних відносин.

За формою держ. устрою І. — унітарна д-ва. Тер. країни поділена на муніципалітети (міста) і райони, населення яких обирає відповідні ради. Шляхом прямих виборів обирають мерів міст і голів район, рад. Активне виб. право на місц. виборах, поряд із гр-нами І., мають також пост, мешканці І., які не є його гр-нами.

І. — член ООН з 1949, ряду ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з І. встановлено 26.ХІІ 1991.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази