Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗАХИСНИК
   

ЗАХИСНИК

— у крим. судочинстві особа, спеціально уповноважена захищати права та законні інтереси підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і надавати їм необхідну правову допомогу в реалізації їхніх процес, прав. Конституція України (ст. 63) проголошує право підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист. Забезпечення цього конст. права гарантується шляхом надання цим особам можливості захищатися особисто, користуючись наданими процес, правами, або здійснювати свій захист за допомогою 3. — учасника крим. процесу. Обов'язок забезпечити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному можливість захищатися від пред'явленого обвинувачення покладено на особу, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суддю, суд.

Конституція встановлює, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги діє адвокатура (ст. 59). Повноваження 3. виконують адвокати — особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокат, діяльністю. Крім адвокатів, як 3. допускаються також близькі родичі і свояки, опікуни, піклувальники, але лише на стадії суд. розгляду справи і за згодою підсудного (ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України).

3. вступає у крим. процес з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту — з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіж. заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання (ч. 2 ст. 44 КПК). Конституція встановлює, що кожному заарештованому чи затриманому має бути надано можливість з моменту затримання користуватися правовою допомогою 3. (ст. 29).

У справі особи, яка скоїла суспільно небезпечні діяння у стані неосудності або захворіла на душевну хворобу після вчинення нею злочину, 3. допускається з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи. У разі скоєння суспільно небезпечного діяння неповнолітнім, що не досяг віку , з якого настає крим. відповідальність, 3. допускається з моменту ознайомлення неповнолітнього та його батьків чи осіб, що їх замінюють, з матеріалами справи, постановою про закриття справи, а при поміщенні неповнолітнього у приймальник-розподільник — не пізніше 24 годин з моменту поміщення. Якщо дізнання чи попереднє розслідування не проводилося, 3. допускається після віддання обвинуваченого до суду.

Згідно з Основним Законом кожний гр-нин має право на правову допомогу і право вільного вибору 3. своїх прав (ст. 59). Отже, підозрюваний, обвинувачений, підсудний або засуджений можуть на власний розсуд запрошувати як 3. будь-кого з осіб, зазначених у ч. 1 ст. 44 КПК. Участь 3. при провадженні дізнання, попереднього слідства і в суді першої інстанції обов'язкова; винятком є ситуація, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний відмовляється від 3. (ст. 45 КПК). Відмовитися від 3. можна лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у будь-який момент провадження у справі. Відмова не може бути прийнята, якщо підозрюваний або обвинувачений не досяг 18 років або через свої фіз. чи псих, вади не може самостійно реалізувати право на захист, або не володіє мовою, якою ведеться судочинство, або коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару, а також при провадженні справи про застосування примус, заходів мед. характеру (ст. 46). Якщо 3. у таких справах не був запрошений, його призначає особа, яка проводить дізнання, слідчий, суд або суддя. Забезпечити участь 3. зобов'язаний керівник адвокат, об'єднання за місцем провадження справи. Оплата праці призначеного 3. здійснюється за рахунок д-ви, а відшкодування витрат д-ві може бути покладено на засудженого (ч. 4 ст. 47, ч. 6 ст. 93 КПК). 3. може бути замінено лише у разі, якщо про це заявляє сам підозрюваний, обвинувачений, підсудний або якщо він дає згоду на таку заміну, напр., у випадку, коли обраний підозрюваним 3. не може з'явитися протягом 24 годин, а обраний обвинуваченим чи підсудним — протягом 72 годин (ч. З ст. 47 КПК).

Усунути 3. від участі у справі може орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя та суд за наявності обставин, що виключають виконання ним обов'язків, передбачених законом. Зокрема, 3. не може бути особа, яка брала участь у справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя тощо, або яка допитувалася чи підлягає допиту як свідок, або якщо адвокат подає чи подавав правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася із проханням про ведення справи, а також у деяких ін. випадках [ст. 7 Закону України «Про адвокатуру» (1992), ст. 61 КПК]. 3. не може відмовитися від прийнятого на себе захисту і зобов'язаний застосувати всі передбачені законом засоби захисту. Йому заборонено реалізовувати свої повноваження на шкоду підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, використовувати у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб відомості, отримані при виконанні профес. обов'язків, розголошувати дані поперед, слідства без дозволу слідчого чи прокурора. Виконуючи повноваження 3., адвокат повинен зберігати адвокат, таємницю, не можна допитати його як свідка, а також ознайомлюватися або вилучати без згоди адвоката док-ти, пов'язані з виконанням доручення. З приводу правової позиції, яку обстоює адвокат у крим. справі, не може бути внесено подання або винесено окр. ухвалу (ст. 7, 9, 10 Закону «Про адвокатуру», ст. 48 КПК).

3. наділений широкими правами, зокрема правом: мати побачення з підозрюваним, обвинуваченим віч-на-віч до першого їх допиту; бути присутнім при допитах та при провадженні ін. слідчих дій, що виконуються за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх чи 3. клопотанням; знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення поперед, слідства, а до того — лише з тими, що обґрунтовують затримання підозрюваного, обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення; збирати і подавати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, отримувати письм. висновки фахівців, заявляти клопотання, брати участь у суд. розгляді справи, оскаржувати вирок та ін. 3. — самост. учасник процесу. Разом з тим, здійснюючи захист, він повинен узгоджувати з підзахисним правову позицію, метою якої завжди є з'ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або пом'якшують чи виключають їх відповідальність. Позиція, яку обстоює 3., не може бути спрямована на погіршення становища підзахисного. 3. має право займати самост. правову позицію з правових питань та у випадку самообмови підзахисного, що в підсумку сприяє його захисту.

Т. В. Варфоломеєва.

 

Схожі за змістом слова та фрази