Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow верф-виг arrow ВЕРХНЯ МАНТІЯ
   

ВЕРХНЯ МАНТІЯ

Землі - одна з оболонок земної кулі; верхня частина мантії Землі, що лежить під земною корою. Межею між ними є шар, який характеризується стрибкоподібним зростанням швидкості поширення поздовжніх сейсмічних хвиль - Мохоровичича поверхня. Глибина залягання верхньої мантії Землі від 5 до 75 км; підошва її лежить на глибині близько 1000 км. В. м. поділяється (зверху вниз) на субстрат, шар порід зниженої твердості і в'язкості, або астеносферу, і Голицина шар, у якому спостерігається інтенсивне зростання швидкості поширення сейсмічних хвиль. Субстрат разом з земною корою становить літосферу. Вважають, що В. м. складена переважно з ультра-оснбвних (перидотит) і основних (еклогіт) порід. Будова В. м. неоднорідна під різними тектонічними зонами, що проявляється в неоднакових значеннях швидкості сейсмічних хвиль, теплового потоку, густини в покрівлі В. м., наявності вогнищ рідкої магми тощо. В багатьох тектонічних гіпотезах В. м. відводиться важлива роль. Вважають, що земна кора утворилася внаслідок виплавлення з речовини В. м., що тектонічні, магматичні, метаморфічні та ін. процеси значною мірою зумовлені явищами, які відбуваються не лише в земній корі, а й у верхній мантії Землі.

Літ.: Магницкий В. А. Внутреннее строение и физика Земли. М., 1965; Стейси ф. Д. физика Земли. Пер. с англ. М., 1972.

В. Б. Соллогуб.

 

Схожі за змістом слова та фрази