Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВНА РАДА
   

ДЕРЖАВНА РАДА

- 1) Найвищий держ. орган у ряді країн світу, а в Китаї, скандинавських країнах — назва уряду. 2) У Рос. імперії — одна з найвищих держ. установ. Утв. 1.1 1810 маніфестом імператора Олександра І за пропозицією товариша міністра юстиції і держ. секретаря ?. М. Сперан-ського. Діяла при імператорі. Складалася з представників вищої бюрократії. Права законод. ініціативи рада не мала. Передбачалося проходження через Д. р. усіх законів, однак на практиці це часто порушувалося. Головував у Д. р. імператор, а в разі його відсутності — особа, яку він призначав (здебільшого голова комітету міністрів). Структура Д. р. зазнавала змін. Спочатку рада складалася з 4 департаментів: законів; цив. і духовних справ; держ. економіки; військового (не скликався з 1854, ліквід. 1901). Крім того, в 1832—62 існував департамент Царства Польського (у 1866-71 таку ж компетенцію мав комітет у справах Царства Польського). У 1901—06 існував департамент пром-сті, наук, торгівлі. У 1861—82 при Д. р. діяв гол. комітет з питань упорядкування сільс. стану, у 1874—81 — особливе присут-ствіє з військ, повинності. У 1827, 1842, 1857, 1892, 1901 затверджувалися нові положення про Д. р., які мало чим відрізнялися від положення 1810.

Справи, що подавалися до департаментів, проходили через Державну канцелярію. Менш важливі справи розглядалися у департаментах, інші — на заг. зібраннях Д. р. Записувалися думки більшості і меншості членів ради та подавалися на затвердження імператорові. У 1906 Д. р. було реформовано: вона стала верхньою палатою стосовно Державної думи Російської імперії, отримала право законод. ініціативи. За новим положенням, половина членів Д. р. обиралася, ін. половина призначалася імператором [зокрема, «височайшою владою» призначалися голова та його товариш (заступник)]. Виборними членами були: від правосл. духівництва — 6 чол., від губ. та обл. дворянських товариств — 18, від закладів торгівлі та пром-сті — 12, від АН та ун-тів — 6, від фінляндського сейму — 2, від губ., земс. зібрань та землевласників неземських губерній — 60. Виборні члени Д. р. в Рос. імперії обиралися на 9 років (кожні 3 роки третина складу переобиралася). Реформована Д. р. розгорнула свою діяльність тільки після розпуску 1-ї та 2-ї Держ. дум. Консерватизм більшості членів Д. р. зумовлював її рішення, що блокували навіть помірковані законопроекти, які надходили з Держ. думи. 6(19).Х 1917 декретом Тимчас. уряду Д. р. ліквідовано.

Помітну роль у Д. р. відігравали вихідці з України (з-поміж них — голова Держ. ради у 1827—34 князь В. П. Кочубей, проф. Д. І. Баталій, акад. Петерб. АН М. М. Ковалевський та ін.).

3) Один з найвищих держ. органів Австр. імперії — рейхсрат, двопалат. парламент. Діяв у 1848-49 та 1867-1918. Наприкінці 19 ст. у ниж. палаті рейхсрату (палаті депутатів) було 11 представників укр. населення.

Літ.: Отчеты по делопроизводству Гос. совета, т. 1—38. СПб., 1870-1906; Стеногр. отчеты Гос. совета. Сессии 1-12. СПб., 1906-16; Сперанский М. М. Проекты и записки. М. — Ленинград, 1961; Ерошкин Н. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1968; Юртаева е. А. Гос. совет в России (1906—17 гг.). «Гос-во и право», 1996. № 4.

О. Н. Ярмиш, С. М. Куделко.

 

Схожі за змістом слова та фрази