Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДИКТАТУРА
   

ДИКТАТУРА

(лат. dictatura — необмежена влада) — нічим не обмежена політ., екон. та ідеол. влада в д-ві або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також на відповідний політ, режим. Ім'я лідера (диктатора) або назва втілюваної ним, кількома особами (дуумвірат, тріумвірат) чи правлячою групою (клан, олігархія, партократія) соціально-по-літ. ідеї, як правило, характеризують сутність певного різновиду диктаторського правління (цезаризм, абсолютизм, неконституційна монархія, бонапартизм, тоталітаризм та ін.) Д. здебільшого постає у період гострої кризи та б-би різних соціальних сил за владу як наслідок неспроможності наявних політ, структур ефективно здійснювати управління сусп-вом, що призводить до його політ, дестабілізації, втрати владою довіри населення.

Історичними формами Д., зокрема, вважаються: різновиди абсолютної неконст. монархії (правління Людовика XIV у Франції, Генріха VIII в Англії, Івана Грозного в Росії та ін.); військова Д. (латиноамер. режими кін. 19 — поч. 20 ст.); фашистські Д. (Б. Муссоліні в Італії, А. Гітлера в Німеччині); Д. пролетаріату (держ. влада, що здійснювалася в СРСР рад. бюрократією від імені пролетаріату). Сутність Д. полягає в узурпації на першому етапі її становлення політ, влади з наступ, поширенням панування на всі сфери життєдіяльності сусп-ва. Д. характеризується: відсутністю поділу влади, повною концентрацією влади в руках однієї, кількох чи групи осіб; наступом на дем. права і свободи людини й сусп-ва; придушенням функціонуючих на дем. та юрид. засадах політ, і соціальних груп та асоціацій, будь-яких форм громадян, непокори; законод. закріпленням правової основи нового соціального порядку, покликаного насамперед забезпечувати інтереси правлячих сил. Політ, рішення в умовах Д. мають агресивний, імпульсивний, часто невиправдано жорстокий характер, що переважно базується на ідеології месіанства. Методи політ, і соціального контролю мають позаправовий характер і базуються на силі страху, жорсткій дисципліні, насильстві, спотворенні сусп. та індивід, свідомості. Відносна стабільність Д. забезпечується терором і діючою в інтересах правлячого режиму пенітенціарною системою. У ряді випадків Д. може вважатися соціально позитивним явищем, зокрема коли вона встановлюється з метою збереження законності і забезпечення громадського порядку, виходу з політ, та соціально-екон. криз, для боротьби із зовн. агресією, з метою припинення громадян, війни та досягнення нац. чи міжнар. примирення. У конституціях деяких країн (Франція, Італія) передбачена можливість створення т. з. конституційної Д.: на певний строк за юридично визначених обставин викон. влада наділяється диктатор, повноваженнями. До її обов'язків у надзв. ситуаціях входить прийняття невідкладних заходів задля відновлення законності й порядку в д-ві.

Див. також Авторитаризм, Військовий переворот, Тоталітаризм, Фашизм. Літ.: Бжезинский 3. Перманентная чистка. Политика сов. тоталитаризма. «США: экономика, политика, идеология», 1990, № 8; Джилас М. Лицо тоталитаризма. М., 1992; Арон Р. Демократия и тоталитаризм. М., 1993; Якушик В. М. Різновиди політ, режимів. «Віче», 1995, № 9.

В. П. Горбатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази