Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАШУКАНІС
   

ПАШУКАНІС

Євген Броніславович [10(22). ІІ 1891, м. Стариця, тепер Твер. обл., РФ — 4.ІХ 1937] — рос. правознавець і держ. діяч, доктор держ. і прав, наук з 1935. Закін. 1909 гімназію в Петербурзі. За участь у с.-д. русі притягався до суд. відповідальності, був висланий за кордон на 2 роки. Навчався 1910—14 на юрид. ф-ті Мюнхен, ун-ту (Німеччина), де захистив докт. дис. «Статистика порушень законів про охорону праці». Після Жовт. революції 1917 в Росії — в органах юстиції Москви: народний суддя, член президії Московської ради народних суддів, член касац. трибуналу при ВЦВК. Деякий час працював у Соц. академії. У 1920 — 23 П. — в органах Нар. комісаріату закордонних справ. З 1924 — знову в Соц. (від квітня 1924 — Комуністичній) академії, де займав різні посади, а згодом став її віце-президентом. У 1929—32 — член колегії Наркомату юстиції РСФРР. У 1931—36 — директор Ін-ту рад. будівництва і права ЦВК СРСР і ВЦВК при Ком. академії, який у 1936 було перетв. в Ін-т держ. права АН СРСР, а 1938 — в Ін-т права АН СРСР (тепер Інститут держави і права Російської академії наук). У цей же час (1931 — 36) — відп. редактор журналів «Советское государство и революция права», «Советское государство». У 20-х рр. викладав право в Рос асоціації н.-д. ін-тів сусп. наук, на ф-ті рад права 1-го Моск. держ. ун-ту, а в 1931—36 — е Ін-ті черв, професури рад. будівництва і права 3 лист. 1936 — заст. наркома юстиції СРСР. П. — один з провід, ідеологів і теоретиків рад правової науки 20—30-х рр. Разом з П. І. Стулкою був співорганізатором перших у Рад Союзі юрид. наук, установ. З їх ініціативи підготовлено і видано першу в СРСР «Енциклопедію права і держави» (т. 1—3, 1925—27). Багато уваги П. приділяв заг. теорії права. Його гол. праця у цій галузі — «Загальна теорія права і марксизм: Досвід критики основних юридичних понять» (1924). Вчений розглядав право в тісному зв'язку з екон. умовами розвитку сусп-ва і класовими відносинами, трактував його й як ідеологію, й як сусп. інститут. Висунув суперечливу теорію про відмирання права.

П. зробив певний внесок у науку міжнародного права (праця «Нариси з міжнародного права», 1935, та ін.). Написав низку праць з питань рад. конституцій (1924, 1936), рад. будівництва, б-би з бюрократизмом у держ. апараті. Брав активну участь у законопроект, робот ах. У серед. 30-х рр. П. був оголошений А. Я. Вишинським «шкідником» у марксист, правовій науці, звинувачений у «правовому нігілізмі» тощо. Заарештований органами НКВС СРСР у Москві 20.1 1937 як «ворог народу». Проходив як «правий» у справі «Право-лівацької терористичної організації» в Україні, якою, за версією НКВС, керував кол. президент Всеукр. асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН) О. П. Дзеніс. За вироком Військ, колегії ВС СРСР розстріляний 4.ІХ 1937. Реабіліт. 1956.

Тв.: Избр. произведения по общей теории права и гос-ва. М., 1980.

Літ.: Л. Р. Памяти Евгения Брониславовича Пашуканиса. «Сов. гос-во и право». 1968. № 8; Левин Д. Б. Е. Б. Па-шуканис как юрист-международник. «Сов. гос-во и право», 1981, № 9; Жертвы репрессий. К., 1993.

Ю. С. Шемшученко, Ю. Я. Касяненко.