Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІРЛАНДІЯ
   

ІРЛАНДІЯ

Ірландська Республіка (ірл. Eire, Saorstat Eireann; англ. Ireland, Irish Republic) — д-ва у Зх. Європі. Займає більшу частину о. Ірландія. Тер. - 70,3 тис. км2. Нас. - 3,644 млн. чол. (1997, оц.): ірландці (98 %), англійці, шотландці. Столиця — м. Дублін. Адм.-тер. поділ — 26 фафств і 5 міст-фафств. Держ. мови — ірландська та англійська. Грош. одиниця — ірландський фунт. Нац. свято — День святого Патріка (17 березня).

Починаючи з 13 ст. тер. Ірландії була під політ, контролем Англії. З 17 ст. цей контроль набув колоніального характеру. В результаті багатовікової боротьби ірл. народу проти колон, гноблення 1921 І. (за винятком Пн. Ірландії, що залишилася у складі Великобританії) було надано статус домініону. На той час це означало збереження не лише держ.-правових зв'язків з кол. метрополією (главою д-ви вважався брит. монарх), а й певної політ, залежності від Великобританії. 1922 домініон одержав конституцію. Підсумком тривалої нац.-визв. боротьби ірл. народу стала нова конституція, прийнята 29.XII 1937, в якій І. проголошено суверенною д-вою.

З цілим рядом поправок і доповнень цей осн. закон є чинним і сьогодні. У ст. 2 міс

Державний герб Ірландії - leksika.com.ua

титься положення, за яким «національна територія складається з усього острова Ірландія, інших островів і територіальних вод». Цим зроблено застереження щодо неприйнятності розчленування країни у 1921 на домініон і Пн. Ірландію (Ольстер). І. — республіка зі змішаною формою правління. Законод. влада належить Національному парламенту. За конституцією він складається з президента і двох палат. Така формула є даниною брит. конституційній фадиції. Вона означає, що глава д-ви бере участь у законод. процесі, зокрема промульгує прийняті палатами закони.

Нижня палата — палата представників — формується шляхом заг. і прямих виборів за пропорц. системою. 166 її членів обираються на 5 років. Віковий ценз для активного і пасивного в иб. права — відповідно 18 років і 21 рік. Верхня палата — сенат — також формується строком на 5 років (із 60 сенаторів 11 призначає глава уряду, 6 — обирають національний і столичний ун-ти; всіх інших обирають виборці за спец, списками, де представлені різні прошарки сусп-ва за їх профес. належністю і родом діяльності (т. з. загальні куріальні вибори).

Палати парламенту нерівноправні: при вирішенні більшості питань, віднесених до його компетенції, домінує нижня палата. Зокрема, т. з. фінансові законопроекти можуть бути внесені тільки до палати представників і передаються до сенату лише у разі схвалення їх нижньою палатою. Сенат не може вносити поправки до законопроекту, а тільки робить висновок щодо його змісту, який палата представників бере або не бере до уваги. Стосовно ж ін. законопроектів верхня палата може лише затримати на 6 місяців остаточне прийняття нижньою палатою закону шляхом внесення до нього поправок, які не відповідають позиції більшості у нижній палаті.

Особливістю законод. процесу в І. є те, що на вимогу більшості членів сенату і третини складу палати представників президент зобов'язаний винести законопроект на референдум.

Главою д-ви є президент. Він обирається за результатами заг. і прямих виборів на 7 років. Допускається лише одне переобрання президента. Кандидатами у президенти можуть бути гр-ни, які досягли 35-річного віку. За конституцією президент може бути усунений з поста «за встановлений негідний спосіб дії» (ст. 12). Звинувачення може бути сформульоване однією з палат парламенту за рішенням, прийнятим більшістю у дві третини від її складу. В такому разі ін. палата розслідує діяльність президента і більшістю голосів ухвалює рішення про його усунення. Повноваження президента досить обмежені. Реалізація більшості з них потребує контрасигнування відповідних актів з боку уряду. Як зазначено в конституції, глава д-ви здійснює свої повноваження «за порадою уряду та на його пропозицію». Зокрема, саме у такий спосіб він може розпустити палату представників. Частину своїх повноважень президент здійснює «після консультацій або за погодженням» з держ. радою (спец, орган, гол. призначенням якого є допомога і сприяння главі д-ви в реалізації його повноважень). До складу ради входять глава уряду, деякі ін. посад, особи, кол. президенти, прем'єр-міністри і голови Верховного суду (за їх згодою). Крім того, глава д-ви може призначити ще 7 членів держ. ради. За конституцією викон. влада здійснюється урядом або ін. органами за уповноваженням уряду (ст. 28). До складу уряду входять від 7 до 15 членів. Процедура формування уряду починається з того, що на пропозицію палати представників президент призначає прем'єр-міністра. Останній повинен бути членом палати представників; ін. члени уряду — членами однієї з палат парламенту. На пропозицію прем'єр-міністра, попередньо ухвалену нижньою палатою, глава д-ви призначає ін. членів уряду. За поданням глави уряду президент приймає відставку або звільняє з посади будь-якого члена уряду. Уряд несе політ, відповідальність перед палатою представників, що означає, зокрема, можливість винесення йому цією палатою вотуму недовіри. Вищим судом є Верховний суд, до складу якого входять голова і 14 суддів. Суддів Верх, суду, як і всіх ін. судів, безстроково призначає президент за поданням міністра юстиції. Верх, суд на пропозицію президента може здійснювати контроль за відповідністю конституції законопроектів, ухвалених палатами парламенту.

За формою держ. устрою І. — унітарна д-ва. її тер. поділена на графства. Статус графств мають також 5 найб. міст. Нижньою ланкою адм.-тер. поділу є райони. Населення графства строком на 5 років обирає представн. орган місц. самоврядування — раду. Рада щорічно зі свого складу обирає мера, який головує у представн. органі. Викон. владу у графстві репрезентує адміністратор. Його призначає рада графства на пропозицію спец, комісії, яка входить до системи центр, органів викон. влади. І. - член ООН (з 1955), Ради Європи (з 1949), ін. міжнар. організацій. Дип. відносини України з І. встановлено

1.ІV 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази