Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ат-аю arrow АФГАНІСТАН
   

АФГАНІСТАН

Республіка Афганістан - держава на Пд. Зх. Азії. В адм відношенні поділяється на

28 провінцій (вілаєтів). Карти див. на окремому аркуші, с. 296-297. Державний лад. А.- республіка (з 1973). Глава д-ви і уряду - президент, який є головою Центрального комітету Республіки Афганістан (ЦКРА) - найвищого керівного органу країни. Природа. Бл. 80% території А. займають гори й високі плоскогір'я. В пн.-сх. частині підноситься одна з найбільших гірських систем світу - Гіндукуш (максимальна вис. в межах А.- 6729 м, г. Тір-гаран), у пн.-зх.- хребти Паропа-міз, Банді-Туркестан. На Пд. від них - нагір'я Хазараджат і Газні-Кандагарське. На Пд. Зх. й крайньому Пд.- рівнини, зайняті пустелями Регістан, Гармсір і Дашті-Марго. В межах А. виявлено поклади кам. вугілля, нафти, горючого газу, заліз., свинцево-цинкових та берилієвих руд, золота, дорогоцінного каміння, гіпсу, кухонної солі. Клімат більшості районів сухий, субтропічний, різко континентальний. Пересічна т-ра липня від +24° до +32° (в горах + 10°), січня від 0° до +8° (бувають морози до -30°). Річна кількість опадів у внутр. районах 200-250 мм, у пустелях -40- 50 мм, на схилах гір - подекуди до 800 мм. Найбільші ріки - Гері-руд, Гільменд, Мургаб, на кордоні з СРСР - Пяндж (верхів'я Амудар'ї). Ріки використовують для зрошення. Переважають гірські сіроземи та сіро-бурі грунти. Значні площі займають піски. Рослинність гол. чин. пустельна й степова, в горах - невеликі площі лісів (вічнозелений дуб, сосна, смерека тощо).

Населення. В А. налічується понад 20 народностей, які належать до різних мовних груп. Більшість населення становлять афганці (бл. 10 млн. чол., 1975, оцінка). Живуть також таджики, узбеки, хаза-рейці, туркмени, чаар-аймаки, нуристанці, белуджі, пашаї та ін. Державні мови - пушту і дарі (афг. діалект перс. мови). .Пересічна густота населення - 29 чол. на 1 км2. Бл. 15% населення живе в містах (1973). Найбільші міста: Кабул, Кандагар, Баглан, Герат. Історія. Давня історія А. тісно пов'язана з історією народів Серед. Азії, Ірану та Індії (див. Бактрія, Ахеменіди, Селевкіди, Греко-Бактрійське царство, Сасаніди). В 1-й пол. 18 ст. у афган. племен склався феод. лад. У 1747 виникла незалежна афг. д-ва, яку очолив Ахмад-шах Дуррані. Він завоював Хорасан, Сінд, Пенджаб, Кашмір, Сірхінд, Белуджистан, а також Балх і деякі інші райони лівобережжя Амудар'ї. Проте 1818 А. розпався на ряд князівств. У 1825 правитель Кабульського князівства Дост-Му-хаммед почав об'єднання А. На заваді цьому процесові стала англ. агресія (війни 1838-42, 1878- 80). В 1879 Великобританія встановила контроль над зовн. політикою А. В кін. 19 - на поч. 20 ст. в А. завершився процес складання відносно централізованої феод. д-ви. Під впливом рос. революції 1905-07 в А. виник рух молодо-афганців за повну незалежність і внутр. реформи в країні. Під час 1-ї світової війни А. дотримувався нейтралітету. В сприятливих міжнар. умовах, створених Великою Жовтн. соціалістич. революцією, емір Аманулла-хан проголосив 28.ІІ 1919 незалежність А. На звернення афг. народу Рад. Росія подала дружню підтримку А. і першою визнала його держ. суверенітет (березень 1919). Цей акт Рад. Росії та революційне піднесення в Індії змусили Великобританію визнати незалежність А. Між СРСР і А. 1921 укладено договір про дружбу, 1926 - договір про нейтралітет і ненапад (див. Радянсько-афганські договори). Аманулла-хан 1919-28 здійснив ряд реформ, що сприяли подоланню феод, відсталості й розвитку капіталістичних відносин. У 1923 проголошено першу конституцію А. В 1929 внаслідок інспірованого Великобританією заколоту Аманулла-хан зрікся престолу. Владу в країні захопив один з керівників опо?иції Бачаї Сакао (під ім'ям еміра Хабібулли), який скасував усі реформи. Того ж року Бачаї Сакао було скинуто. Уряд Надір-шаха (з 1929 - король) продовжив курс на прискорення розвитку А. В 1933-73 королем А. був його син Мухаммед Захір-шах. Під час 2-ї світової війни А. зберігав нейтралітет. З 1946 А.-член ООН. У післявоєнний час посилився опозиційний рух за демократизацію держ. системи, прискорення екон. розвитку країни (виступи 1947, 1950-51, демонстрації в Кабулі 1965-66). 17.VII 1973 внаслідок держ. перевороту монархію було повалено, країну проголошено республікою. Республіканський уряд А. націоналізував банки, взяв під контроль систему освіти, розробив ряд заходів в галузі агр. реформ, провів чистку держ. апарату. А. дотримується політики позитивного нейтралітету. Між А. і СРСР підписано ряд угод, зокрема 1973- 75, про екон., тех. і культ. співробітництво. Добросусідські відносини між СРСР і А., всебічна допомога з боку країн соціалістичної співдружності сприяють зміцненню екон. і політ. незалежності Афганістану. В. М.Зайцев. Господарство. А.- аграрна країна. В економіці її збереглися феод, і напівфеод. пережитки, проте дедалі більшого розвитку набувають гапіталістичні виробничі відносини. Уряд А. здійснює заходи для розвитку нац. економіки, створення держ. сектора в нар. г-ві. В 1975 прийнято закон про агр. реформу, в результаті якої безземельні селяни одержали держ. землю, створюються кооперативи, спеціалізовані держ. ферми. При екон. і тех. сприянні СРСР в А. споруджено ряд підприємств і об'єктів (ГЕС Наглу та Пулі-Хумрі-2, газо-промисли, Джангалакський авторемонтний з-д, хлібокомбінат у Кабулі, з-д азотних добрив у Мазарі-ІПаріфі, порт Шерхан на Пян-джі, Джелалабадський іригаційний комплекс, ряд автомагістралей та ін.), на яких 1975 вироблено понад 60% продукції держ. сектора.

У с. г. створюється бл. 80% валового нац. продукту. В ньому зайнято 67% самодіяльного населення (без кочовиків). Більша частина земель перебуває в руках поміщиків і заможних селян. С. г. малопродуктивне. Основа економіки А.- поливне землеробство й пасовищне тваринництво. Обсяг валової продукції землеробства в 2 рази більший, ніж тваринництва, але питома вага товарної продукції тваринництва вища. 70% орної землі - на Пн. країни. В басейнах рік - поливне землеробство. Переважають зернові: пшениця (збір 1974 - 2750 тис. т), рис (420 тис. т), кукурудза (770 тис. т), ячмінь. Вирощують також бавовник, цукр. буряки, виноград, гранати, мигдаль, цитрусові, оливки. Осн. галузь тваринництва - вівчарство (1974, оцінка) - 14 млн. овець, ут. ч. 4 млн. каракульських, розводять кіз, велику рогату худобу, ослів, мулів, коней, верблюдів і домашню птицю. За виходом каракулю (2-2,5 млн. шкурок на рік) А. посідає 3-є місце в світі (після СРСР та Південно-Африканської Республіки). В оазисах - шовківництво.

Фабрично-заводська пром-сть почала створюватися лише в 30-х рр. 20 ст. Провідні її галузі - легка, зокрема текст. (бавовняна, вовноткацька) і харчова (фруктокон-сервна, цукр. та ін.).Гірничодобувна галузь представлена видобуванням кам. вугілля, газу, кам. солі. Виробн. електроенергії 1975 становило 527,2 млн. квт ? год. Підприємства металообр. пром-сті; виробн. азотних добрив, буд. матеріалів. Розвинуте кустарно-ремісниче виробн. (виготовлення посуду й одягу, килимарство, ткацтво). Пром. центри: Кабул, Гульбахар, Кандагар, Баглан, Мазарі-Шаріф, Герат. 3-ць немає. Осн. вид транспорту - автомобільний. Автошляхів- 7,8 тис. км, у т. ч. 2,6 тис. км асфальтованих. Розвинутий в'ючний транспорт. Міжнар. аеропорти в Кабулі й Кандагарі. Гол. статті експорту: природний газ (газопровід від Шібіргана до кордону з СРСР), каракуль, вовна, бавовна, килими, фрукти, виноград, ізюм, горіхи; імпорту - машини, устаткування, нафтопродукти, прод. і текст. товари. Значна частина зовн. торгівлі А. припадає на СРСР (1975 -38% експорту і бл. 25% імпорту) та ЧССР; серед торг. партнерів А.- Індія, США, ФРН, Японія, Великобританія, Пакистан.

Грош. одиниця - афгані. За курсом Держбанку СРСР, 100 афгані = 1,66 крб. (1977).

H.A. Войлошникова.

Медичне обслуговування. В 1972 в А. налічувалось 2479 лікарняних ліжок (1,5 ліжка на 10 тис. ж.), було 640 лікарів (1 лікар на 27,93 тис. ук.). Лікарів готують мед. ф-т Кабульського ун-ту та мед. школа в Джелалабаді. Мед. допомогу подають держ. заклади та приватні лікарі. СРСР допомагає А. в боротьбі з епідеміями та в підготовці мед. кадрів.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Понад 90% населення неписьменні (1973). Після повалення монархії розгорнуто кампанію лікнепу, навчання стало безплатним на всіх ступенях. З 1975 здійснюється обов'язкова поч. освіта дітей віком від 7 до 13 років. У 1973 в поч. держ. школах (6-річних міських і 3-річних сільських) налічувалось 622 тис. учнів, у 13 реліг. школах - 4,2 тис, у серед. навч. закладах (ліцеях, профес. школах, пед. училищах тощо) - 170 тис, у вузах - понад 8 тис. студентів. Вузи: Кабульський та Нангархарський ун-ти, Політех. ін-т у Кабулі, збудований за допомогою СРСР. Публічна б-ка, істор.-етногр. музей у Кабулі. Наук. центри - Афганська академія, ряд наук. т-в і установ. В. 3. Клепиков. Преса, радіомовлення. В 1975 в А. виходило 15 щоденних газет та 11 ін. періодичних видань заг. тиражем бл. 500 тис. примірників. Найважливіші газети - "Джумху-ріят" ("Республіка", з 1973), "Аніс" ("Дружба", з 1927), "Хівад" ("Вітчизна", з 1949); "Кабул тайме" ("Кабульські часи" - англ. мовою, з 1962); журнали - "Жвандун" ("Життя", з 1948);"Кабул"(з 1931), "Ерфан" ("Освіта", з 1937). Урядове інформаційне агентство Бах-тар (засн. 1939). Радіомовлення в А. почалося в 20-х рр. 20 ст. Урядова служба "Радіо Афганістану" контролює роботу 6 радіостанцій. Література Афганістану розвивається двома мовами - пушту і дарі. Великий вплив на літературу мають фольклорні традиції. Творчість поетів-класиків 10-15 ст. А. А. Рудакі, А. Фірдоусі, Сааді та ін. є спільною культ. спадщиною сучас. л-р Ірану, Таджикистану та Афганістану. Видатні поети 17-18 ст.- Хушхальхан Хаттак. Абдуррахман, Абдулхамід, Ахмад-шах Дуррані. Героїчна боротьба афганців з англ. колонізаторами в 19 ст. знайшла відображення в творчості Нур Сахіба, Нуруддіна, Ха-міда Кашмірі та ін. Видатним просвітителем поч. 20 ст. був Махмуд Тарзі. Важливі соціальні проблеми порушували в той час письменники Саліх Мухаммед, Ґулям Мухід-дін Афган та ін. Після 1919 осн. темою л-ри А. є ідеї патріотизму, служіння народові. Визначні письменники 20 ст.: Абдуррауф Бенава, Гуль-Пача Ульфат, Нур Мухаммед Таракі, Кіамуддін Хадім, Садікулла Ріштін, Абдулхак Бетаб, Халілулла Халілі. Архітектура. На тер. А. збереглися рештки поселення Мундігак (4-3 тис. до н. е.). Архітектура і мистецтво періоду Греко-Бактрій-ського царства зазнали елліністичних впливів. Збереглися руїни буддійських монастирів (поблизу Бактри; в долині р. Баміану, 1- 8 ст., та ін.). В середні віки будуються укріплені міста, споруджуються палаци, мечеті, усипальниці (палац Лашкаргах у Бусті, 11 ст.; Соборна мечеть у Гераті, поч. 13- 14 ст.; мавзолей-мечеть Ходжа Абу в Балху, 15 ст.). Пам'ятка 20 ст.- мавзолей Мухаммеда Надір-шаха в Кабулі. В сучас. А. ведеться інтенсивне будівництво (архітектори Ісматулла, Серадж, Абдулла Брешна). Впорядковується столиця Кабул (генеральний план розробив 1965 арх. Серадж за участю рад. спеціалістів). Образотворче мистецтво. В А. збереглися наскельні зображення 4- З тис. до н. е. У спорудах часів Гре-ко-Бактрійського царства широко застосовувалися скульптура, живопис і різьблення на стуку - сухій штукатурці (статуї Будди в печерному монастирі в долині р. Баміану, скульптура й розпис буддійського монастиря у Фундукистані, 6-7 ст.). В 15 ст. значного розквіту досягла гератська школа мініатюри (представники - Кемалед-дін Бехзад, Косім Алі). Розвивається декоративно-ужиткове мистецтво (килимарство, карбування, кераміка). Серед сучас. живописців - Абдулгафур Брешна, Абдул-азіз Тарзі; скульпторів - Мухаммед Хайдар, Мухаммед Реза Кандагарі та ін.

Музика. Нар. музика одноголоса, поширені пісні-двовірші, здебільшого весільні, танцювальні, а також історичні. Муз. інструменти: струнні (тамбур, рубаб), духові (сурнай), ударні (накара) та ін. Після завоювання А. незалежності розвивається профес. музика. Серед відомих музикантів - Касім Афган, Мухаммед Омар, Мухам-медін Захейль.

Театр. З 10-12 ст. в А. влаштовувалися театралізовані масові видовища при дворі газневідських шахів. Серед народу здавна були поширені вистави мандрівних ко-медіантів-ляльководів, приборкувачів звірів. Сучас. театр. мистецтво виникло після 1919. З'явилися самодіяльні театр. трупи, на основі яких потім створено профес. колективи. В Кабулі - театри "По-хині ниндаре" (засн. в серед. 40-х рр.) та "Ди Кабул ниндаре" (1947), які ставлять пєси нац. драматургів (Рашіда Латіфі, Мухаммеда Алі Раунака, Абдулкаюма Бесета та ін.), твори зх.-європ. та рос. класики (Ж.-Б. Мольєра, У. Шек-спіра, М. Гоголя, А. Чехова, О. Островського). Театральна школа (з 1956). Іл. див. на окремому аркуші, с. 448-449.

Літ.: Ковалевська Т. М. Дружній Афганістан. К., 1961; Массой В. М., Ромодин В. А. История Афганистана, т. 1-2. М., 1964 - 65; Гуревич Н. М. Экономическое развитие Афганистана. М., 1972; Краткая история литератур Ирана, Афганистана и Турции. Д., 1971; Пугаченкова Г. А. Искусство Афганистана. М., 1963; Давыдов А. Д., Черняховская Н. И. Афганистан. М., 1973.

АфганістанАфганістанАфганістанАфганістан

 

Схожі за змістом слова та фрази