Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow термо-тик arrow ТЕРТЯ
   

ТЕРТЯ

— 1) Т. зовнішнє — механічна взаємодія між твердими тілами, що виникає в місцях їхнього дотику і перешкоджає відносному переміщенню цих тіл. За станом руху розрізняють статичне Т., або Т. спокою, і кінетичне Т. Статичним Т. наз. протидію зовн. силі до початку ковзання або кочення, а кінетичним Т.— протидію їй з того моменту, як рух почався. Т. між тілами, поверхні яких не змащені, наз. сухим Т., при густому змащенні поверхонь — рідким Т. Сила Т. залежить від тиску, швидкості руху, вібрацій, наявності продуктів "спрацьовування тіл" тощо. Напр., сила сухого Т. ковзання за законом Дерягіна дорівнює

Fков = μ (N + p0s), де μ — коеф. Т., N — сила норм. тиску одного тіла на інше, р0 — додатковий тиск, зумовлений силами мол. зчеплення, s — заг. площа дотику між тілами. В техніці роль Т. буває негативною (напр., воно зменшує коефіцієнт корисної дії механізмів, спричинює їхнє зношування) і позитивною (зокрема, створює можливість передачі зусиль від одних деталей машин до інших). 2) Т. внутрішнє — сукупність процесів, що відбуваються в твердих, рідких і газоподібних тілах і приводять до необоротного перетворення їхньої мех. енергії на внутрішню енергію. Його мірою в твердих тілах є відношення енергії, що перетворена під час замкненого циклу деформації, до пружної енергії, яку набуло тіло при найбільшій деформації. Про внутр. Т. в рідинах і газах див. В'язкість.