Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow паш-перг arrow ПЕНДЖИКЕНТ
   

ПЕНДЖИКЕНТ

— місто обласного підпорядкування, центр Пенджикентського р-ну Ленінабад. обл. Тадж. РСР. Розташований у долині річки Зеравшану. За 1,5 км від сучас. П. на пд.-сх. околиці знаходяться руїни согдійського міста — давнього П. (Пянджикента) — унікальної пам'ятки домусульманської культури Серед. Азії. Місто існувало з 5 до серед. 8 ст. і стояло на перехресті караванних шляхів, що з'єднували гірські області із столицею Согдіани — Самаркандом. У 1-й чв. 8 ст. П. зруйнували араб. завойовники, і згодом він занепав. Поділяється давнє місто на три частини — шахристан (власне місто) з житловими кварталами, 2-ма храмами (зразки місцевої культової архітектури 5—7 ст.), базарами з майстернями ремісників і лавками; кухандиз (цитадель), де був палац правителя (різьблення на дереві, розписи); рабад (приміську зону). Під час розкопок у П. знайдено гончарні, металеві, скляні вироби, а також кілька тисяч бронзових і срібних согдійських та араб. монет. Велику худож. цінність становлять сюжетні багатобарвні розписи на теми міфології й героїч. епосу народів Серед. Азії, глиняні горельєфи на теми інд. міфології, дерев'яні каріатиди у вигляді інд. танцівниць. Літ.:Беленицкий А. М. Монументальное искусство Пенджикента. М., 1973.

О. А. Шокало.

Пенджикент - leksika.com.ua